This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 | » ( <g/> Март <g/> . <g/> ) <g/> . </p><p> Цій тенденції обмежитися на двох | формах | числівників цієї групи <g/> : формі називного |
doc#28 | форми <g/> , а й світосприймання <g/> . А частіше симетрія | форми | тільки тамувала й маскувала зойк його болюче |
doc#9 | завжди в таких випадках <g/> , штучні організаційні | форми | могли гальмувати процес <g/> , якого вимагало життя |
doc#40 | , тим більший буває нахил поставити присудок у | формі | <g/> , що вказувала б на них <g/> , себто в множині <g/> , напр <g/> . <g/> : « |
doc#70 | роду ( <g/> скажімо <g/> , двоє вікон замість старішої | форми | <g/> : два вікна <g/> , два відра <g/> ) <g/> , або й ще старішої — дві |
doc#40 | . Дієслово іти творить минулий час суплетивною | формою | ішов — пила <g/> … </p><p> 4. Дієслова <g/> , що мають в інфінітиві |
doc#12 | голосних у дієсловах <g/> . </p><p> 1. В наворотових | формах | дієслів випадне е переходить в и <g/> , а невипадне е в |
doc#40 | випадки <g/> , а не норму <g/> . </p><p> Якщо при іменнику в | формі | називного відмінка <g/> , зв'язаному з |
doc#40 | : де-не-де <g/> , коли- не-коли <g/> , витискуючи | форми | типу де-де ( <g/> »Утомилась завірюха <g/> , де-де |
doc#40 | . </p><p> В субстантивізованих прикметниках їхня | форма | частково заходить у суперечність з новою |
doc#40 | нім не починали розмови на тую тему <g/> » ( <g/> Лепк <g/> . <g/> ) <g/> . | Форми | ці в займеннику надають мові трохи |
doc#16 | коренилася в тому факті <g/> , що большевизмові ( <g/> в | формі | якого об'єктивно виступав уже й тоді |
doc#40 | т. зв <g/> . двоїна <g/> . Рештки її зрідка можна зустріти в | формі | називного відмінка при числівниках цієї групи |
doc#6 | , вони реагували жваво і творчо <g/> . У недвозначній | формі | тут знову виявилося вміння Курилика |
doc#40 | . Це буває звичайно тоді <g/> , коли граматична | форма | слова не однозначна і може припускати кілька |
doc#31 | з однієї особи на іншу <g/> . То автор вживає | форми | ми <g/> , то говорить про себе в третій особі ( <g/> « <g/> Що ж |
doc#40 | ми говоримо <g/> , що те саме слово виступає в різних | формах | <g/> , що те саме слово відміняється <g/> . З другого боку <g/> , |
doc#40 | — берізка ( <g/> і березка <g/> ) <g/> . </p><p> Якщо і має здрібніла | форма | іменника жіночого або середнього роду 1-ої |
doc#40 | , форма будучи вже майже ви- тиснена з ужитку | формою | бувши <g/> . Все це означає поступову остаточну |
doc#40 | . Деякі з цих займенників уживаються в короткій | формі | ( <g/> кожен <g/> , сам <g/> , всяк <g/> , жаден <g/> ) без різниці значення |