This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 | прошу на Великій Україні <g/> . Значення дієслівної | форми | першої особи з усіма семантичними відтінками <g/> , |
doc#9 | прошу набирає значення не стільки дієслівної | форми | <g/> , скільки прислівника чи <g/> , певніше <g/> , вставного |
doc#9 | засідання <g/> , але в мовній практиці вживаються | форми | з накореневим наголосом засідання <g/> . Ще 1913 р. |
doc#9 | -к ( <g/> а <g/> ) <g/> ) словники здебільшого подають старі | форми | з наголосом на корені <g/> : вистава <g/> , вимова <g/> , вимога |
doc#9 | Можна припустити галицький вплив при вживанні | форми | називно-знахідного відмінка множини копита |
doc#9 | той факт <g/> , що Галичина <g/> , як правило <g/> , сама не знає | форми | яблуко <g/> , а має замість неї форму япко ( <g/> ябко <g/> ) <g/> . </p> |
doc#9 | з видатних письменників <g/> . Такі <g/> , наприклад <g/> , | форми | дієприкметників на -яний ( <g/> робляний <g/> , кладяний |
doc#9 | ( <g/> робляний <g/> , кладяний <g/> ) замість форм на -ений <g/> ; | форми | на -яний пропагували й уживали І. |
doc#9 | А. Кримський <g/> , — але вони не прищепилися <g/> . Такі є | форми | давального й місцевого відмінків однини |
doc#9 | ( <g/> на рідні землі <g/> , далекі подрузі <g/> ) <g/> . Такі є | форми | інфінітива на -ть <g/> , органічно прийняті тільки в |
doc#9 | тільки в поетичній мові як варіянт <g/> . Такі є м'які | форми | для всіх прикметників з наростком -н- ( <g/> пор <g/> . у |
doc#9 | Нечуя-Левицького форму типу кни <g/> ? кній <g/> ) <g/> . Такі є | форми | першої особи однини дієслів IV кляси без |
doc#9 | вживані <g/> , наприклад <g/> , І. Тобілевичем <g/> . Такі є | форми | третьої особи однини дієслів IV кляси з |
doc#9 | літературною мовоюliii <g/> . Коли всі такі | форми | в літературній мові не прищепилися <g/> , то це |
doc#9 | літературна мова й збереження кличної | форми | в іменникахliv <g/> , і збереження форми давального |
doc#9 | кличної форми в іменникахliv <g/> , і збереження | форми | давального відмінка чоловічого роду на -ові і |
doc#9 | ( <g/> він ходе <g/> , носе <g/> ) <g/> . Були спроби впровадити ці | форми | в літературну мову ( <g/> лисаветець Тобілевич <g/> , |
doc#9 | була церковнослов'янська <g/> , та вона дала б | форми | типу ходжу <g/> , м ( <g/> оло <g/> ) щу <g/> … Книжна традиція <g/> , про яку |
doc#9 | і сіх <g/> , сім <g/> , сіми ( <g/> в літературній мові ці | форми | відбилися в формі сполучника буцім із будь + сім |
doc#9 | переходять в і не під наголосом <g/> , — починаючи від | форми | ясен у перших рядках « <g/> Причинної <g/> » <g/> , пор <g/> . <g/> , також |