Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#101 Питання тільки в тому <g/> , як воно виявляється <g/> , якої форми набуває <g/> .
doc#92 Для багатьох дієслів ця універсальна основа була абстрактна <g/> , яка не виступала в жадній реальній формі <g/> .
doc#40 Не поширюється вона і на інші форми ( <g/> крім форми чоловічого роду однини <g/> ) минулого часу <g/> , де <g/> , отже <g/> , буде <g/> : несла <g/> , мело <g/> , пекли <g/> , волокла <g/> , берегло <g/> , утекли <g/> .
doc#9 Якщо не говорити про форму прошу <g/> , сприйняту з таким наголосом літературною мовою тільки в звуженому значенні формули ввічливосте <g/> , то в парадигмі теперішнього часу можна припускати західноукраїнські впливи тільки щодо поодиноких дієслів <g/> , і то досить давні <g/> , так що вони <g/> , власне <g/> , не входять у нашу тему — про впливи Галичини на нову українську літературну мову <g/> .
doc#72 Чимало слів живцем перенесено з російської мови <g/> , надавши їм тільки відповідної фонетичної форми <g/> , напр <g/> .
doc#40 Крім того <g/> , що особливо характеристичне для української мови <g/> , певну синтаксичну автономію має форма середнього роду прикметника <g/> .
doc#40 Факти тут не завжди усталені <g/> , часто те саме дієслово може мати рівнобіжно форми з цим наростком і без нього <g/> , напр <g/> .
doc#79 Суспільства <g/> , що глушить людське <g/> , що вбиває дитячі радості й дитячу віру <g/> , суспільства <g/> , що є вічне і не міняє суті від зміни форм <g/> .
doc#15 Це спростовується <g/> , подруге <g/> , теоретично тим <g/> , що називні відмінки вивісок і заголовків неминучі у всякій мові <g/> , що має категорію імени і категорію називного відмінка в силу тієї простої обставини <g/> , що слово не може не мати називної функції <g/> , що функція ця може застосовуватися до поодинокого предмета і що форма називного відмінка імени чіткіше від будь-яких інших форм слова виражає цю номінативну функцію <g/> .
doc#94 В усіх формах <g/> , що з них назву тільки деякі <g/> : сувора й прискіплива цензура <g/> , найменше потрійна — авторська <g/> , редакторська <g/> , власне цензорська <g/> ; газетні й журнальні рецензії як ще один щабель цензурування <g/> ; книжка <g/> , що якось проскочила між Сціллами й Харібдами внутрішньовидавничих церберів <g/> , стає жертвою нападу ззовні і таки опиняється в небутті <g/> ; наклад знищується <g/> , лічені примірники опиняються під сімома замками в так званих закритих спецфондах <g/> ; на кордонах установлюються непрохідні бар'єри для видань <g/> , що побачили світ поза кордонами Країни дозрілого соціялізму <g/> ; в'язням тюрем і таборів вихоплюють перо з рук <g/> , а коли якомусь пощастить
doc#40 У говірках вони можуть переноситися навіть на первісні прислівники <g/> , і так постають форми типу тамки <g/> , тутки <g/> , теперечки <g/> ; наросток -ою ( <g/> самотою <g/> ) <g/> , переносячися на первісні прислівники <g/> , дає форми тудою <g/> , сюдою <g/> , забарвлені усномовно <g/> .
doc#72 Українське питання у формі домагання українських початкових шкіл виринало фактично кожного року <g/> , особливо під час обговорення бюджету Міністерства освіти <g/> , коли й інші національності <g/> , що входили до складу Імперії <g/> , ставили подібні вимоги <g/> .
doc#40 Поскільки своїм значенням збірно-кількісний іменник нагадує числівник <g/> , то при ньому присудок може стояти в тих самих формах <g/> , що й при підметі <g/> , вираженому числівником <g/> , себто в множині ( <g/> 1 <g/> ) або в середньому роді однини ( <g/> 2 <g/> ) <g/> .
doc#2 Замість аскетизму печерного малюнка <g/> , де до послуг тільки лінія <g/> , тільки сильвета <g/> , бачимо пишні барви й опуклі форми барокко <g/> . </p>
doc#81 Але вони не робили цього <g/> , бо треба було їм протиставити українців полякам <g/> , бо дозволені організації українські типу Українського центрального комітету постачали їм <g/> , рятуючи від того інтеліµенцію <g/> , робітників до німецьких фабрик і заводів з-поміж селян <g/> , а згодом у формі дивізії « <g/> Галичина <g/> » й гарматне м'ясо <g/> , а ще й тому <g/> , може <g/> , що таки боялися <g/> , що нищення української інтеліµенції Галичини могло б різко настроїти селянство Галичини проти них <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , у словосполученнях трохи прочитав <g/> , трохи недужий — трохи — прислівник <g/> ; але в словосполученні трохи людей— це вже неозначений числівник <g/> , Так само із словом мало <g/> ; а багато <g/> , стільки <g/> , скільки в значенні числівника можуть мати навіть відмінкові форми числівника <g/> : багатьох <g/> , багатьом <g/> , багатьма <g/> …
doc#74 У погодженні з гаслом про культуру <g/> , національну тільки формою <g/> , кожного <g/> , хто плекав традиції українського минулого <g/> , змушували замовкнути або нищили <g/> .
doc#92 На п'ятому десятку років життя я відкрив — патологічно пізно <g/> , — що людина зла не тільки в СРСР чи в Кремлі <g/> , тільки форми зла відмінні <g/> .
doc#40 Але така приросткована недоконана форма не може бути створена від поданої вище форми написати ( <g/> нема форми написувати <g/> ) <g/> , — і саме це доводить <g/> , що її не доконаний відповідник є первісно недоконане дієслово писати <g/> . </p>
doc#40 Не виключено <g/> , що в цих говірках такі форми майбутнього часу і справді зберігають починальний відтінок значення <g/> . </p>