Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#97 ( <g/> У слабкій формі я теж колись перехворів був на неї <g/> .
doc#89 відтворювати не Дюма <g/> , а хоч би того ж Байрона чи Гете <g/> , то в формі загального рецепту це було б шкідливо <g/> . Бо шкідливе все <g/> , що накидається авторові чи
doc#40 <p> Форми минулого часу творяться від основи інфінітива <g/> : форма жіночого роду — закінченням -ла <g/> , середнього роду -ло <g/> , множини -ли ( <g/> бра-ти — брала — брало — брали <g/> ) <g/> .
doc#9 Якщо не говорити про форму прошу <g/> , сприйняту з таким наголосом літературною мовою тільки в звуженому значенні формули ввічливосте <g/> , то в парадигмі теперішнього часу можна припускати західноукраїнські впливи тільки щодо поодиноких дієслів <g/> , і то досить давні <g/> , так що вони <g/> , власне <g/> , не входять у нашу тему — про впливи Галичини на нову українську літературну мову <g/> .
doc#72 , наприклад <g/> , хемія <g/> , лямпа <g/> , впроваджено російську форму <g/> , і тепер вони стали хімія <g/> , лампа <g/> .
doc#40 <p> Формальне узгодження прикметника в числі може бути порушене також при пошанних формах <g/> .
doc#40 ) маємо форму ліг відповідно до норм літературної мови <g/> , але друге дієслово мало б стояти в формі роздягся <g/> . </p>
doc#79 Це знаменує кінець даних суспільних форм <g/> , але це вже інше питання <g/> .
doc#15 Це спростовується <g/> , подруге <g/> , теоретично тим <g/> , що називні відмінки вивісок і заголовків неминучі у всякій мові <g/> , що має категорію імени і категорію називного відмінка в силу тієї простої обставини <g/> , що слово не може не мати називної функції <g/> , що функція ця може застосовуватися до поодинокого предмета і що форма називного відмінка імени чіткіше від будь-яких інших форм слова виражає цю номінативну функцію <g/> .
doc#92 Через низку трансформацій із складними правилами з цієї ідеальної форми виводилися всі форми дієслова <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , у словосполученнях трохи прочитав <g/> , трохи недужий — трохи — прислівник <g/> ; але в словосполученні трохи людей— це вже неозначений числівник <g/> , Так само із словом мало <g/> ; а багато <g/> , стільки <g/> , скільки в значенні числівника можуть мати навіть відмінкові форми числівника <g/> : багатьох <g/> , багатьом <g/> , багатьма <g/> …
doc#72 , запроваджено форми жіночого роду <g/> : драма <g/> , поема <g/> , система <g/> , тема <g/> , замість драмат <g/> , поемат <g/> , систем <g/> , темат і т.д. <g/> ; відкинено закінчення -а в таких словах <g/> , як артист <g/> , архітект <g/> , митрополит <g/> , поет — ст <g/> .
doc#40 <p> Форма присудка при однорядних однини их підметах залежить від його місця <g/> .
doc#2 Замість аскетизму печерного малюнка <g/> , де до послуг тільки лінія <g/> , тільки сильвета <g/> , бачимо пишні барви й опуклі форми барокко <g/> . </p>
doc#81 Бо про форми такого типу мовознавці знали й перед Марром <g/> , хоч би Гуµо Шухардт <g/> . </p>
doc#40 Прислівник здебільша має рівнобіжну форму здебільшого <g/> .
doc#74 Загальна політика « <g/> коренізації <g/> » ( <g/> звороту до національного коріння <g/> ) набула тут форми українізації <g/> , навіть якщо <g/> , на думку Сталіна <g/> , це було зайве <g/> . </p>
doc#92 Для багатьох дієслів ця універсальна основа була абстрактна <g/> , яка не виступала в жадній реальній формі <g/> .
doc#40 Недоконані форми до них — не дієслово писати <g/> , а відповідні форми з наростком -ува- <g/> : пописувати <g/> , списувати <g/> , вписувати <g/> , прописувати <g/> , описувати <g/> .
doc#40 Навпаки <g/> , елемент -му не несе на собі самостійного наголосу ( <g/> наголос у цих формах завжди такий <g/> , як в інфінітиві <g/> ) <g/> .