Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#96 У своєрідній формі це відбивають дві виставки <g/> , які щойно пройшли в Міській ґалерії <g/> . </p>
doc#89 Дискусію про те <g/> , що потрібно <g/> : Гоголь чи « <g/> Мілорд глупий <g/> » <g/> , відроджувати в формі дискусії Дюма чи Осьмачка — цілком не до речі <g/> .
doc#92 Для багатьох дієслів ця універсальна основа була абстрактна <g/> , яка не виступала в жадній реальній формі <g/> .
doc#74 Далі <g/> , в завуальованій формі тут наявні дві засади комуністичної політики <g/> , що лишатимуться незмінними довгі роки <g/> , а саме <g/> : поступки щодо мови <g/> , але не чогось іншого <g/> ; підкреслення рівнорядности <g/> , а не панування <g/> , української мови <g/> , іншими словами <g/> , визнання російської мови однією з двох мов на Україні <g/> .
doc#40 Далі показник майбутнього часу буду має на собі самостійний наголос <g/> , що дає змогу підкреслювати майбутність дії і вживати дієслова буде <g/> , дарма що воно в формі майбутнього часу тільки допоміжне <g/> , поруч з повнозначними дієсловами <g/> , пор <g/> .
doc#40 Це буває в кличній формі іменників жіночого роду м'якої групи <g/> .
doc#22 Кінець-кінцем усі вони мають на меті — після ґвалтівного засвоєння здатносте виробляти « <g/> запальнички <g/> » — зберегти в можливо незайманій формі народницький зміст життя і мислення <g/> . </p>
doc#45 Мови — в основному системи замкнені що повністю відкриваються тільки перед членами даної національности <g/> ; </p><p> 3. Часткова герметичність кожної мови передусім реалізується в її внутрішній формі ( <g/> та внутрішній формі окремих її складників <g/> : речення <g/> , слів тощо <g/> ) <g/> .
doc#10 Я маю на увазі її змістовну програму для збирання особливостей жестів і міміки українських мовців <g/> , українських вигуків <g/> , дитячої мови <g/> , таємних мов <g/> , українського народного особового називництва й початків письма в формі власницьких особистих і родових знаків на поясах і рушниках <g/> , у татуюванні <g/> , вузликів <g/> , способів сигналізації на віддаль <g/> , способів підписувати неписьменних <g/> , мнемоніки чисел <g/> , символіки кольорів ( <g/> 8 <g/> ) <g/> .
doc#40 Характеристично <g/> , що назва драми Кропивниць- кого « <g/> Дай серцеві волю <g/> , заведе в неволю <g/> » тепер далеко частіше вживається в формі « <g/> Дай серцю волю <g/> , заведе в неволю« <g/> . </p>
doc#40 А коли вони вживаються не в своєму прямому значенні ( <g/> »спосіб самодовільної дії« <g/> ) <g/> , то вони <g/> , хоч і мають підмет <g/> , але зовсім утрачають здатність відмінятися і стоять завжди в тій формі <g/> , яка є нормально формою другої особи однини <g/> .
doc#40 В формі чоловічого роду можливі певні ускладнення <g/> , а саме <g/> : </p><p> 1. Якщо основа інфінітива кінчається на голосний <g/> , минулий час у чоловічому роді має закінчення -в <g/> , напр- <g/> , хвали-ти — хвалив <g/> , питати — питав <g/> . </p>
doc#40 <p> Нарешті <g/> , у кличній формі особливу невеличку групу з закінченням -у становлять кілька іменників чоловічого роду <g/> , що окреслюють спорідненість або под <g/> .
doc#40 Вони складаються звичайно з сполучника і імени <g/> , самого або з залежними словами <g/> , при чому ім'я стоїть у називному відмінку або в такій формі <g/> , як того вимагає конструкція всього речення ( <g/> пор <g/> .
doc#40 <p> Цій тенденції обмежитися на двох формах числівників цієї групи <g/> : формі називного відмінка і одній-єдиній формі для всіх непрямих відмінків відповідає норма вживання цих числівників у реченні <g/> .
doc#50 Таємні сили <g/> , хай у примітивній формі <g/> , жили в його мітології <g/> .
doc#25 Натомість в українській літературній мові <g/> , як і в південноукраїнських говірках <g/> , о нормально чергується з і ( <g/> ніж — ножа <g/> ) <g/> , воно наче розщепилося на ці два звуки <g/> , які одначе несуть ту саму функцію <g/> , так що в формі <g/> , наприклад дім мовець одразу і безпомилково впізнає тільки інший вияв форми дом ( <g/> у <g/> ) <g/> .
doc#63 Яке відгалуження його <g/> : активно-вольове чи пасивно-споглядальне переможе - тепер сказати тяжкого тільки те <g/> , що до неоклясицизму вороття немає і коли в формі про це говорили експерименти в межах сонету ( <g/> « <g/> Лот <g/> » <g/> ) а далі і вільний вірш « <g/> України <g/> » <g/> , то в « <g/> Попелі імперій <g/> » уже цілком досягнено того стану <g/> , за якого форма слухняно скоряється кожному порухові думки і чуття <g/> , кожному ходові сюжету <g/> , а не деформує їх своїми залізними законами <g/> .
doc#53 Така форма — звичайна в Котляревського <g/> , хоч і поступається частотою вживання формі троянець <g/> . </p>
doc#40 Бувають випадки <g/> , що втрачається здатність прикладки відмінятися <g/> , і вона застигає в формі називного відмінка <g/> .