Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Іноді з'являються форми на -и без приростка по- <g/> , напр <g/> .
doc#2 Замість аскетизму печерного малюнка <g/> , де до послуг тільки лінія <g/> , тільки сильвета <g/> , бачимо пишні барви й опуклі форми барокко <g/> . </p>
doc#81 Там таки він не без іронії казав <g/> : </p><p> — Марр мав рацію <g/> , коли казав про форми типу музем <g/> . </p>
doc#40 Недоконані форми до них — не дієслово писати <g/> , а відповідні форми з наростком -ува- <g/> : пописувати <g/> , списувати <g/> , вписувати <g/> , прописувати <g/> , описувати <g/> .
doc#40 ) <g/> , де форма однини на відміну від форми множини означає людей взагалі <g/> , а не людей чоловічої статі <g/> , як це останнє є <g/> , приміром <g/> , у реченні « <g/> Припроваджено до мене аж десятьох арештантів <g/> : сімох чоловіків і три жінки <g/> » ( <g/> Мова <g/> ) <g/> .
doc#84 Але від людської свідомости залежать форми реалізації цього маршруту <g/> .
doc#61 « <g/> Діти Чумацького шляху <g/> » стали цінним документом доби <g/> , зафіксували її деталі <g/> , неприступні багатьом спостережникам <g/> , — але може ще краще вони зробили б це <g/> , коли б взагалі зреклися форми — чи радше решток форми роману <g/> . </p>
doc#40 Через те <g/> , що ці форми пристосування до системи частин мови секундарні ( <g/> непервісні <g/> ) <g/> , вони відзначаються великою строкатістю <g/> , нерегулярністю <g/> .
doc#12 <p> Д <g/> ) в закінченнях 2 і 3 особи однини і 1 і 2 особи множини форми теперішнього часу дієслів І відміни <g/> , тоді як дієслова II відміни мають тут и <g/> , напр <g/> .
doc#99 Це час <g/> , коли ніби <g/> , за Миколою Кулішем <g/> , « <g/> Народнім Малахієм <g/> » <g/> , розпадаються форми <g/> , а не знати <g/> , чи з того постануть реформи <g/> .
doc#24 І ті шукання МІСТКОЇ літературної форми <g/> , що їх почали Хвильовий своїми « <g/> Арабесками <g/> » й Тичина своїми « <g/> В космічній оркестрі <g/> » й « <g/> Сковорода <g/> » — ці там ще невпорядковані й дещо розхристані спроби знаходять своє гармонійне викінчення саме в « <g/> Вертепі <g/> » <g/> .
doc#9 <p> 3. У трискладових іменниках жіночого і почасти чоловічого роду з приростком ви- ( <g/> крім тих іменників жіночого роду <g/> , що мають наросток -к ( <g/> а <g/> ) <g/> ) словники здебільшого подають старі форми з наголосом на корені <g/> : вистава <g/> , вимова <g/> , вимога ( <g/> але випадок <g/> ) <g/> , але останнім часом схід України має тенденцію переносити наголос на приросток ви- <g/> : вимова <g/> , вимога <g/> , зрідка навіть виставаxlii <g/> .
doc#69 Особливо правопис 1928 року ( <g/> Синявського — Скрипника <g/> ) в трактуванні чужих слів виходив не з їхньої традиції в українській мові <g/> , а з їхньої форми в тій мові <g/> , звідки їх позичено <g/> .
doc#52 <p> « <g/> Сучасність <g/> » вмістила була мою статтю про самвидав на американському континенті <g/> , Солженіцина <g/> , Смотрича <g/> , ненависть <g/> , боротьбу й братерськість <g/> , шукання й нові форми в літературі <g/> .
doc#40 У говірках вони можуть переноситися навіть на первісні прислівники <g/> , і так постають форми типу тамки <g/> , тутки <g/> , теперечки <g/> ; наросток -ою ( <g/> самотою <g/> ) <g/> , переносячися на первісні прислівники <g/> , дає форми тудою <g/> , сюдою <g/> , забарвлені усномовно <g/> .
doc#24 Внутрішньо — мінливість стилю окремих розділів зумовлена потребою поєднати логіку абстрактно-філософського мислення — головного стрижня твору — з образністю як провідною засадою мистецького твору взагалі <g/> , — поєднати <g/> , само собою <g/> , не механічно <g/> , одягаючи готові формули абстрактної думки в убрання образів ( <g/> це було б співвідношення форми й змісту механічне — як склянки й води <g/> : вода може набрати форми першої-ліпшої посудини <g/> , і тільки випадково втиснута в « <g/> форму <g/> » склянки <g/> ) <g/> , — а так <g/> , що рух образів веде за собою і в собі рух думки <g/> .
doc#9 Якщо можна збагачувати свою мову <g/> , впроваджуючи до неї штучно досі чужі їй лексеми з різних інших джерел <g/> , якщо можна літературну мову зорієнтувати не на якусь певну говірку <g/> , а на поєднання різноджерельних елементів <g/> , на конґльомерат <g/> , на синтезу <g/> , на кованість <g/> , — то чому важливим складовим елементом цього конґльомерату не можуть бути слова й форми <g/> , взяті з Галичини <g/> ?
doc#40 Факти тут не завжди усталені <g/> , часто те саме дієслово може мати рівнобіжно форми з цим наростком і без нього <g/> , напр <g/> .
doc#9 Такі є форми першої особи однини дієслів IV кляси без чергування приголосних ( <g/> типу ходю <g/> , носю <g/> , косю <g/> ) <g/> , широко вживані <g/> , наприклад <g/> , І. Тобілевичем <g/> .
doc#40 <p> Дієслова ревти <g/> , сопти <g/> , хропти звичайно творять минулий час від інфінітивів ревіти <g/> , сопіти <g/> , хропіти <g/> : ревів <g/> , сопів <g/> , хропів <g/> ; рідші форми рів <g/> , хріп <g/> , напр <g/> .