Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 <p> Форми минулого часу творяться від основи інфінітива <g/> : форма жіночого роду — закінченням -ла <g/> , середнього роду -ло <g/> , множини -ли ( <g/> бра-ти — брала — брало — брали <g/> ) <g/> .
doc#15 Це спростовується <g/> , подруге <g/> , теоретично тим <g/> , що називні відмінки вивісок і заголовків неминучі у всякій мові <g/> , що має категорію імени і категорію називного відмінка в силу тієї простої обставини <g/> , що слово не може не мати називної функції <g/> , що функція ця може застосовуватися до поодинокого предмета і що форма називного відмінка імени чіткіше від будь-яких інших форм слова виражає цю номінативну функцію <g/> .
doc#40 Єдина нормально вживана форма цього типу ( <g/> але без кінцевого наголосу і без й на кінці <g/> ) є форма далі від прислівника далеко <g/> , напр <g/> .
doc#40 Порядком зближення цих двох формально відмінних груп постала змінна в родах <g/> , числах і відмінках форма їхній ( <g/> можливо <g/> , не без впливу російської народної мови <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Ця форма може емоційно посилюватися частками що- <g/> , як- ( <g/> що пишуться вкупі <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 Маємо тут на увазі звертання <g/> , для якого звичайно використовується клична форма іменника <g/> , а там <g/> , де її нема <g/> , — називний відмінок у ролі її заступника <g/> . </p>
doc#54 Замість листа прийшли трактори <g/> , — форма привіту від Никанора <g/> .
doc#15 Граматична форма функціонує не сама в собі <g/> , а в асоціяціях з її основним і другорядним значенням на конкретному етапі розвитку мови в цілому і даної граматичної форми зокрема <g/> . </p>
doc#68 Зокрема <g/> , в назвах не-осіб клична форма вживається чим раз менше <g/> .
doc#40 <p> З усього викладеного видно <g/> , що дієприслівник є <g/> , власне кажучи <g/> , особлива дієслівна форма складного характеру <g/> , яка має точки стичности з прислівником і з прикметником <g/> , точніше з дієприкметником <g/> .
doc#15 : я не бачив « <g/> Любого друга <g/> » в кіні <g/> ; він захоплюється « <g/> Вітязем в тигровій шкурі <g/> » <g/> ) <g/> , називний відмінок виступає тут як форма прив'язаности даного слова ( <g/> чи словосполучення <g/> ) до поодинокого предмета <g/> , знову таки <g/> , слово не втрачає своєї загальносте <g/> , але використовується всупереч їй <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , форма будучи вже майже ви- тиснена з ужитку формою бувши <g/> .
doc#40 У народній мові ця незрозуміла вже тепер форма подекуди заступається на братця <g/> .
doc#49 <p> Зовнішня форма поезії Барки передусім нагадує нам думи <g/> .
doc#40 <p> Крім того <g/> , регулярно вживається форма називного відмінка у висловах в гості <g/> , в люди і под <g/> .
doc#40 Ця група з усіх займенників найближче стоїть до прикметників <g/> ; частина їх навіть виступає і як прикметник ( <g/> цілий <g/> ) або має наростки прикметника ( <g/> інший з наростком другого ступеня прикметників -ш- <g/> ; колишня форма без цього наростка іний тепер не вживається зовсім <g/> ) <g/> .
doc#40 Ця форма наростка має тільки льокальне поширення <g/> . </p>
doc#15 Потенціяльно в них завжди присутня форма безособовости <g/> : </p><p> Сором гнити <g/> , сором мерти <g/> , </p><p> Сором терпіть рабські смуги [ <g/> …
doc#53 Але певности тут не може бути <g/> , бо діялектна форма родового відмінка усего існує <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , від писати форма на -лий не можлива <g/> , бо це перехідне дієслово <g/> ; від тихнути — бо це недоконане дієслово ( <g/> хоч від доконаного стихнути є форма стихлий <g/> ) <g/> .