Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Форми з цим приростком мають доконане значення <g/> , коли приросток перетягає на себе наголос ( <g/> ви́носити <g/> .
doc#6 Форми і прояви його внутрішнього конфлікту були неповторні <g/> , його власні <g/> .
doc#40 <p> Форми на -о і на -е не завжди чітко розмежовані <g/> .
doc#40 Форми ці в займеннику надають мові трохи фамільярного або емоційного взагалі забарвлення <g/> . </p>
doc#65 Форми типу Андрей <g/> , Йосиф <g/> , Василій тощо штучні і історично невиправдані <g/> . </p>
doc#40 Форми роду <g/> , числа і відмінка можуть використовуватися при узгодженні прикметника з іменником <g/> : відомий актор <g/> , відомого актора <g/> , відомі актори <g/> , відома акторка <g/> .
doc#40 Форми з наголосом на самому займеннику вживаються в тих реченнях <g/> , де вже є заперечення <g/> , форми з наголосом на частці містять заперечення в собі і вживаються в заперечних безособових реченнях у ролі головного члена речення самі або з інфінітивом <g/> , але завжди без другого заперечення <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> § 56. ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС </p><p> а <g/> ) вживання теперішнього часу </p> <p> Форми теперішнього часу мають різне основне значення залежно від того <g/> , чи вони утворені від дієслова недоконаного чи доконаного виду <g/> .
doc#40 Форми з е в більшості цих слів зберігаються ще в південно-західніх говірках <g/> . </p>
doc#68 <p> Форми наказового способу можна тут розглядати як звернення до самого себе або до людини взагалі <g/> .
doc#72 Форми переслідування залежали від місця й часу <g/> .
doc#40 Форми числа і особи ( <g/> а в певних випадках також і роду <g/> ) можуть використовуватися при узгодженні дієслова з іменником <g/> : я піду <g/> , ти підеш <g/> , ми підемо <g/> . </p>
doc#40 Форми ці <g/> , що були дуже поширилися в другій половині XIX ст <g/> .
doc#65 Форми типу biura нормальні в польській мові <g/> , чехи кажуть у родовому відмінку byra <g/> , по-своєму відміняються такі слова і в сербо-хорватській літературній мові – біроа тощо <g/> .
doc#40 <p> Форми минулого часу творяться від основи інфінітива <g/> : форма жіночого роду — закінченням -ла <g/> , середнього роду -ло <g/> , множини -ли ( <g/> бра-ти — брала — брало — брали <g/> ) <g/> .
doc#40 Форми числа <g/> , роду тощо ніякого граматичного значення при керуванні не мають <g/> .
doc#53 Форми інфінітива на -ть і 3-ї особи на -а <g/> , правдоподібно <g/> , були даниною тим діялектам <g/> , з якими Потебня стикався в дитинстві — Роменщина або в дорослому віці — Харків <g/> .
doc#72 Форми наступу на неї у кожній країні стосовано інші <g/> .