Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#53 Якщо далі обмежуватися матеріялом <g/> , поданим під літерою щ <g/> , то в загадках відхилень від Номиса взагалі немає <g/> , а в приказках можна назвати тільки чотири дрібні відхилення <g/> , а саме — в дієсловах заміну Номисової форми інфінітива на -ти формою на -ть ( <g/> у приказці 3297 — переймать замість переймати як основного варіянта <g/> ) <g/> , у третій особі однини теперішнього часу на -ає формою на -а ( <g/> у приказці 11309 — співа <g/> , протира замість Номисових співає <g/> , протирає <g/> ) <g/> , один раз <g/> , у приказці 7074 <g/> , куповалы проти Номисової форми купували <g/> .
doc#91 Своєю суттю гордість ця національна <g/> , але формою свого вияву вона народницька <g/> .
doc#74 У погодженні з гаслом про культуру <g/> , національну тільки формою <g/> , кожного <g/> , хто плекав традиції українського минулого <g/> , змушували замовкнути або нищили <g/> .
doc#40 Цей наказовий спосіб <g/> , що теж показує наявний факт <g/> , обов'язково супроводиться підсильним і <g/> , а ще частіше — другою наказовою формою від дієслова взяти <g/> , напр <g/> .
doc#31 Він щодень <g/> , щогодини був новим і формою і змістом <g/> » <g/> , але тільки для того <g/> , щоб продовжити <g/> : « <g/> і це часто призводило його до помилок <g/> , іноді і досить болючих <g/> » ( <g/> Літературна газета <g/> .
doc#7 Мені хочеться тільки відкрити в поезію дорогу й звичайним словам <g/> , і ще більше мені хочеться сказати <g/> , що синтакса здебільша буває далеко гнучкішою <g/> , ефективнішою і — головне — тоншою формою виведення мови з прозово-побутової інерції <g/> , ніж накопичення допотопових або фантастичних слів і словечок <g/> . </p>
doc#40 ЇХ ЗВ'ЯЗОК </p><p> Найчастіше і найтиповіше головна пара складається з підмета <g/> , вираженого називним відмінком іменника <g/> , і присудка <g/> , вираженого особовою формою дієслова <g/> .
doc#31 Однією є <g/> , в зв'язку з вирушенням Поліщука в похід проти Хвильового <g/> , докладна й нищівна критика примітивізму <g/> , що ховається за нібито революційною формою <g/> , зокрема за верлібризмом <g/> .
doc#40 Щодо особи <g/> , то дієслово стоїть у третій особі <g/> , яка є <g/> , сказати б <g/> , загальною формою особовости <g/> . </p>
doc#72 У погодженні з гаслом про культуру національну тільки формою <g/> , кожного <g/> , хто плекав традиції українського минулого <g/> , змушували замовкнути або нищили <g/> .
doc#79 Так <g/> , бо суспільне життя є життям форми <g/> , за формою і у формі <g/> , і коли індивід хоче зламати форму <g/> , то він тим самим хоче зламати закон <g/> , на якому тримається життя суспільства <g/> .
doc#63 Хвильовий з його розхристаною мистецькою формою і Микола Куліш <g/> , що від етнографічної мелодрами ( <g/> « <g/> 97 <g/> » <g/> , « <g/> Комуна в степах <g/> » <g/> ) прийшов до національно-української змістом і формою комедії ( <g/> « <g/> Мина Мазайло <g/> » <g/> ) і до романтично-неврівноваженої <g/> , але глибоко національної « <g/> Патетичної сонати <g/> » <g/> .
doc#65 Вони воліютьудатися до впровадження чужих словоформ краще <g/> , ніж дозволити собі " <g/> переклад <g/> " <g/> , що відповідає значенням <g/> , але не формою <g/> .
doc#40 Разом з кличною формою батьку ( <g/> що має -у через наявність наросткового -к- <g/> ) вони досить виразно відокремлюються в групу слів <g/> , що означають спорідненість <g/> , одначе і ця підгалузка категорії особовости не розрослася так сильно <g/> , щоб охопити хоч би всі слова цього вужчого значення <g/> , і тому маємо поруч онуче <g/> , шваґре <g/> , небоже <g/> … </p>
doc#23 Поезія Петренка різниться концепцією <g/> , образами <g/> , навіть формою строфи <g/> : у Мура три катрени з парними римами <g/> , у Козлова три секстини з парними римами <g/> , у Петренка — п'ять катренів з перехресними римами <g/> . </p>
doc#47 Ці вірші простіші формою <g/> , вільніші від настроїв автора <g/> , і вони справді окреслюють світ дитини на хуторі <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , такі слова <g/> , як вартовий <g/> , слідчий <g/> , прохожий <g/> , учений <g/> , минуле <g/> , майбутнє <g/> , печене і варене тільки своєю формою і відміною належать до прикметників <g/> , а вживаються частіше в ролі іменників <g/> .
doc#53 Але цілком можливе тут і використання слова ріжки в його значенні « <g/> предмет <g/> , схожий формою на ріг <g/> » У цьому випадку переклад подав термін загальнішого значення <g/> , не специфікований щодо його функції <g/> , як це сталося в рос <g/> .
doc#47 Але в Лятуринської вони ні формою <g/> , ні спрямованням не нагадують Гулака-Артемовського <g/> , Шевченка чи П. Куліша <g/> .
doc#40 , брав би <g/> , але брали б <g/> ) <g/> , який уживається при формі минулого часу дійсного способу дієслова <g/> , але не конче стоїть поруч з цією дієслівною формою <g/> , а часто переноситься ближче до початку речення <g/> , іноді ( <g/> в підрядних реченнях <g/> ) навіть входячи в склад сполучника <g/> , напр <g/> .