Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 на захід ( <g/> гулубка <g/> , мулуко <g/> ) проти вимови о як у тільки перед наголошеними високими голосними на схід ( <g/> гулубка <g/> , але молоко <g/> ) <g/> , наявності протетичного мг на захід проти протетичного г- на схід ( <g/> горати — ворати <g/> ) <g/> , твердости ц і с в суфіксі -ськ- на захід <g/> , давального відмінка на -ови/-еви на заході <g/> , орудного відмінка однини імен жіночого роду на -оу <g/> , -ом ( <g/> гороу <g/> , тором <g/> ) на заході <g/> , давального/місцевого відмінка однини м'якого типу іменників на -и на заході ( <g/> на воли <g/> ) <g/> , м'яких прикметників на -ній <g/> , -тій і дієслівних форм 1-ої особи типу ходю <g/> , просю й 3-ої особи типу ходе <g/> , просе на сході <g/> , минулого часу типу ходивем <g/> , майбутнього часу типу буду ходив <g/> , інфінітива типу печи ( <g/> а не пекти <g/> ) і окремо вживаного -ся на заході <g/> .
doc#34 З неї не довідаються ні про конкретні форми визиску селян <g/> , ні про правне оформлення цього визиску <g/> , ні про розмір трудодня в колгоспі <g/> .
doc#78 Найдавніша книжна традиція була церковнослов'янська <g/> , та вона дала б форми типу хожду <g/> , м ( <g/> оло <g/> ) щу <g/> …
doc#40 В формі чоловічого роду можливі певні ускладнення <g/> , а саме <g/> : </p><p> 1. Якщо основа інфінітива кінчається на голосний <g/> , минулий час у чоловічому роді має закінчення -в <g/> , напр- <g/> , хвали-ти — хвалив <g/> , питати — питав <g/> . </p>
doc#40 Ті рештки двоїни в відміні <g/> , про які говорилося в § 37 <g/> , не мають тепер значення двоїни і функціонують на правах неправильних причислівникових форм множини <g/> . </p>
doc#79 Вона – поезія патріярхального життя <g/> , живе втілення справді людського <g/> , поскільки це людське може проявитися в певних суспільних формах <g/> .
doc#53 Для Роменщини мапи першого тому АУМ вказують панування інфінітивних форм на -ть ( <g/> мапа 250 <g/> ) і варіянтність форм 3-ї особи на -ає і на -а ( <g/> карта 258 <g/> ) <g/> .
doc#53 Тільки дуже нечисленні фонетичні риси чи морфологічні форми <g/> , що подибуються в піснях <g/> , виданих Балліною <g/> , не здобули собі місця в перекладі « <g/> Одіссеї <g/> » <g/> , наприклад <g/> , закінчення -е ( <g/> ненаголошене <g/> ) в дієсловах другої дієвідміни в третій особі однини теперішнього часу <g/> , як от « <g/> чи не заговоре <g/> , хоч слово промове <g/> » <g/> .
doc#40 Саме через те <g/> , що звертання граматично стоїть поза реченням <g/> , і недоцільно називати кличну форму відмінком <g/> : відмінок бо показує форму припасування іменника до речення <g/> , а тут маємо якраз протилежне — виводження іменника поза межі речення <g/> .
doc#63 Вужчий — бо неоклясицизм є цілий світогляд <g/> , а не тільки сувора метро-строфічна форма <g/> .
doc#78 За підрахунком Синявського 833 нестягнені форми на 1892 стягнені 27 <g/> ) <g/> .
doc#40 Так стає можливим <g/> , що те саме з походження слово може бути двічі позичене до тієї самої мови <g/> , але з різним значенням і в різній формі <g/> .
doc#45 Внутрішня форма ( <g/> форми <g/> ) — це форма існування і безнастанного виявлення колективного світовідчування ( <g/> світогляду <g/> ) даної народности <g/> .
doc#40 <p> Форми минулого часу творяться від основи інфінітива <g/> : форма жіночого роду — закінченням -ла <g/> , середнього роду -ло <g/> , множини -ли ( <g/> бра-ти — брала — брало — брали <g/> ) <g/> .
doc#40 Ці два числівники мають спільні форми непрямих відмінків <g/> : обох <g/> , обом <g/> , обома <g/> . </p>
doc#41 І коли цього не стається <g/> , коли кохання не набирає своїх звичних форм <g/> , коли воно лишається експериментальним <g/> , Вер зраджує Комаху і йде до « <g/> нормального <g/> » Корвина <g/> .
doc#40 В значенні ототожнення з чимсь уже відомим <g/> , часто разом з займенником той ( <g/> той самий <g/> ) <g/> , вживається рівнобіжно повна форма самий <g/> , у якій наголос послідовно стоїть на першому складі <g/> , напр <g/> .
doc#72 <p> Те <g/> , що українська мова ширилася в усіх сферах життя <g/> , збільшувало її престиж <g/> , але її неспроможність повністю задовольнити нові потреби <g/> , її скалічені форми в устах не- підготовлених <g/> , некваліфікованих ту пошану підривали <g/> .
doc#40 Поруч непрямих відмінків від займенників ніхто <g/> , ніщо ( <g/> нікого <g/> , нічого <g/> , нікому <g/> , нічому і т. д. <g/> ) є ще форми непрямих відмінків з наголосом на частці ні <g/> : нікого <g/> , нічого <g/> , нікому <g/> , нічому і т. д. Те саме і в прислівникових заперечних займенниках <g/> : ніколи — ніколи <g/> , ніде — ніде <g/> , ніяк — ніяк <g/> …
doc#40 У ряді випадків через випад наростка тут утворюються форми <g/> , однозвучні з формами доконаних дієслів на -ати <g/> ; вони відрізняються одні від одних наголосом <g/> : якщо недоконані форми наголошують закінчення ( <g/> пізнаю́ <g/> , визнаю́ <g/> , придбаю́ <g/> ) <g/> , то доконані — наросток ( <g/> або приросток ви- <g/> ) <g/> , напр <g/> .