Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Нормально вживаються в короткій формі прикметники варт <g/> , винен <g/> , Господень <g/> , готов <g/> , згоден <g/> , здоров <g/> , кожен <g/> , ладен <g/> , ласкав <g/> , певен <g/> , повен <g/> , повинен <g/> , рад <g/> , цікав <g/> .
doc#25 Він робить наголос на те <g/> , що “ <g/> між південноруською ( <g/> себто українською — Ю.Ш. <g/> ) і північноруською ( <g/> себто первісно білоруською — Ю.Ш. <g/> ) діялектними групами існують не самі тільки зовнішні і більш або менш дрібні відхили в мові <g/> , легко зводжувані до спільних знаменників <g/> , — а багато корінних <g/> , принципових відмін у звуковій і граматичній будові мови <g/> , посилюваних ще особливою системою різноманітних комбінацій у мові кожної групи тих самих елементів і форм <g/> ” ( <g/> 2 <g/> , 26 <g/> ; пор <g/> .
doc#68 Стус удається до кличної форми дуже систематично <g/> , здається <g/> , без жадного відхилення <g/> .
doc#79 І навіть плакати не можна <g/> , щоб інші бачили <g/> , бо це порушує форму <g/> , те <g/> , чим і для чого тримається суспільство <g/> .
doc#10 на захід ( <g/> гулубка <g/> , мулуко <g/> ) проти вимови о як у тільки перед наголошеними високими голосними на схід ( <g/> гулубка <g/> , але молоко <g/> ) <g/> , наявності протетичного мг на захід проти протетичного г- на схід ( <g/> горати — ворати <g/> ) <g/> , твердости ц і с в суфіксі -ськ- на захід <g/> , давального відмінка на -ови/-еви на заході <g/> , орудного відмінка однини імен жіночого роду на -оу <g/> , -ом ( <g/> гороу <g/> , тором <g/> ) на заході <g/> , давального/місцевого відмінка однини м'якого типу іменників на -и на заході ( <g/> на воли <g/> ) <g/> , м'яких прикметників на -ній <g/> , -тій і дієслівних форм 1-ої особи типу ходю <g/> , просю й 3-ої особи типу ходе <g/> , просе на сході <g/> , минулого часу типу ходивем <g/> , майбутнього часу типу буду ходив <g/> , інфінітива типу печи ( <g/> а не пекти <g/> ) і окремо вживаного -ся на заході <g/> .
doc#97 Російська імперськість у двадцятому столітті — тепер здебільша в її совєтській ( <g/> чи комуністичній <g/> ) формі <g/> , напевне <g/> , знищить ще не одного діяча <g/> , як знищила вже багатьох <g/> .
doc#35 Форма ця — бароккова <g/> , але водночас досить індивідуальна <g/> .
doc#40 Вжи- ваючися без змін <g/> , форма було ( <g/> а при відтінку повторности — бувало <g/> ) втрачає ознаки складника часової форми <g/> , а переходить у своєрідне вставне слово ( <g/> модальне <g/> ) <g/> .
doc#18 З погляду реалістичного — це повторення в посиленій формі того <g/> , що чув Мойсей від Авірона в свідомості Мойсея <g/> .
doc#72 Форми наступу на неї у кожній країні стосовано інші <g/> .
doc#25 Звичайно <g/> , і тут у Михальчука є чимало деталів хибних і помилкових <g/> , як от хоч би те <g/> , що він уважав за виняток з загального правила наявність е <g/> , а не і в формах типу вести <g/> , плести <g/> ; або що і в префіксах ( <g/> тип одібрати <g/> , зігнати <g/> ) він намагався зв'язати з старими написаннями типу изоостанеть — в їхніх двох о вбачавши позначення подовжености цього голосного ( <g/> З <g/> , 50 <g/> ) <g/> .
doc#65 <p> i 3 таких приємних проявів у “ <g/> Мовознавстві <g/> ” за 1970 рік можна відзначити статтю Кудрицького про граматику Ужевича ( <g/> число 1 <g/> ) <g/> , Отіпа про назву річки Самара ( <g/> 4 <g/> ) <g/> , Тоцької про ненаголошені алофони голосних фонем <g/> , В. Черпицького про здрібнілі форми інфінітива <g/> , Карпенко про українсько-молдавські взаємовпливи в топоніміці ( <g/> 5 <g/> ) <g/> , Непокупного про литуанізми в українських пам'ятках <g/> , Марковського про автора драми “ <g/> Вінець Димитрію <g/> ” ( <g/> 6 <g/> ) і кілька інших <g/> .