This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 | , « <g/> Над Дніпровою сагою <g/> » від 24 червня 1860 р. <g/> ) <g/> , | українське | село ( <g/> наприклад <g/> , « <g/> Тече вода з-під явора <g/> » від 7 |
doc#9 | перевчитися літературної мови <g/> , бо вони мають | українське | шкільництво <g/> , бо в них спонукою до праці над |
doc#9 | утворюванні літературних мов <g/> . Сила оголосила | українське | слово поза законом у підросійській Україні <g/> . |
doc#10 | і об'єктивним вивченням справжніх фактів <g/> . </p><p> Але | українське | суспільство 1917—1925 рр <g/> . було переважно |
doc#10 | й росіянами <g/> , й вона переконливо доводить не | українське | й секундарне походження висхідного наголосу в |
doc#10 | — шн ( <g/> соняшний — сонячний <g/> ) <g/> ; приросток ви- і ві- <g/> ; | українське | акання <g/> ; типи дієприкметників на зразок |
doc#16 | сказати <g/> , що є у нас два розуміння націоналізму <g/> : | українське | і донцовське <g/> . Вони не збігаються <g/> , а де в чому |
doc#18 | сею <g/> " <g/> , — писав Ярема <g/> , — обвинувачено тяжко все | українське | громадянство <g/> » <g/> . Павло Филипович цитував |
doc#19 | Кубані тієї цікавої епохи <g/> , коли старе <g/> , | українське | на Кубані тільки починало відступати під |
doc#22 | куди в шквалі гарячого піску-очеїда <g/> , — уже тоді | українське | письменництво поставило проблему |
doc#22 | , в усьому своєму житті було гостро свідоме | українське | покоління двадцятих років <g/> , покоління Вапліте |
doc#25 | місце традиційного пояснення <g/> , як постало | українське | і <g/> , і запропонував дуже важливе поліпшення <g/> . |
doc#25 | по истории русского языка <g/> ” Київ 1884 <g/> ) <g/> , що всяке | українське | і повстало з дифтонгів <g/> , а саме <g/> : Ҍ що вимовлялося |
doc#25 | теж у наріччях <g/> . Таким чином <g/> , сучасне “ <g/> | українське | наріччя <g/> ” є не тільки нащадок “ <g/> слов'янської |
doc#25 | такими словами <g/> : „Після Потебні і крім Потебні <g/> , | українське | слово не мало <g/> , мабуть <g/> , рівного йому знавця <g/> , |
doc#26 | був винен у спотворенні українського життя <g/> , а « <g/> | українське | слово він перековерзує <g/> » ( <g/> « <g/> Чого стоїть |
doc#26 | церковнослов'янщини <g/> , але переносяться в | українське | мовне забарвлення <g/> , хоч би фонетичне <g/> . </p><p> Але в |
doc#27 | ! <g/> ) <g/> , « <g/> він зламав своє малоросійське чи | українське | перо <g/> » ( <g/> 1879 <g/> ) <g/> . </p><p> Отже <g/> , нічого не знайдемо в |
doc#31 | « <g/> матушки Калуги <g/> » – Сталіна на все творче і на все | українське | <g/> . У своїх новелях і повістях з « <g/> Синіх етюдів <g/> » і « |
doc#38 | з бароко <g/> ? А з другого боку <g/> , хіба саме бароко | українське | <g/> , поклавши руку на серце <g/> , не насичене традицією |