Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 про Н. </p><p> Поза всяким сумнівом <g/> , Голубовський був українським патріотом <g/> , але це не стало йому на заваді
doc#0 не перешкоджав йому бути й справжнім українським патріотом <g/> ) <g/> , ставало в нагоді й те <g/> , що дружина
doc#3 деталі <g/> , скажемо <g/> , що в тому <g/> , що мало стати українським числівником <g/> , співіснували і змагалися між
doc#6 до історії родини Вахнів <g/> , ще одна данина автора українським піонерам Канади <g/> . В історії родини Вахнів
doc#7 б також послатися на те <g/> , що тепер <g/> , коли перед українським народом і т. д„ поезія повинна кликати до
doc#7 Дійшло до того <g/> , що дехто з поетів пише взагалі не українським словником <g/> . Одні тільки надають зовні
doc#8 родині в Холмі й Києві <g/> , він знайомився з українським селом уже пізніше <g/> , як науковець <g/> . Це було
doc#9 та Вітебська <g/> ) <g/> , котрі мають один спільний з українським лексикон слів <g/> . Народні провінціяльні вимови
doc#9 з польською мовою <g/> , але здавна й широко вживаних українським народом <g/> . Цей погляд її засвідчений не тільки
doc#10 ) <g/> . Перед ним <g/> , як і перед Оленою Курило <g/> , як перед українським мовознавством 20-их років явно стояло
doc#10 польські діялекти в цих випадках утрачали — під українським <g/> , мабуть <g/> , впливом — носовість так що обидві мови </p>
doc#12 після літер д <g/> , т <g/> , з <g/> , с <g/> , ц <g/> , ж <g/> , ч <g/> , ш <g/> , р передаємо українським и <g/> , напр <g/> . <g/> : дипломатика <g/> , зиґзаґ <g/> , система <g/> , цифра
doc#12 . </p><p> 6. У всіх інших випадках чуже і відтворюємо українським і <g/> , а саме <g/> : </p><p> а <g/> ) на початку слів <g/> , напр <g/> . <g/> : ідея <g/> ,
doc#12 Ö ( <g/> Німецьке Ö <g/> , Французьке ЕU <g/> ) <g/> . </p><p> Чуже ö передаємо українським е <g/> , напр <g/> . <g/> : Ґете <g/> , монтер <g/> , Бернс <g/> . </p><p> Ґ. Чуже Ü (
doc#12 Ü ( <g/> німецьке Ü <g/> , французьке U <g/> ) <g/> . </p><p> Чуже U передаємо українським ю <g/> , не ставлячи перед ним апострофа <g/> , напр <g/> . <g/> : Гюґо
doc#12 . </p><p> Приголосні <g/> . </p><p> Ж. h—g </p><p> 1. Чуже h завжди передаємо українським г <g/> , напр <g/> . <g/> : герой <g/> , бухгальтер <g/> , Гавана <g/> . </p><p> 2. Чуже g в
doc#12 . </p><p> 2. Чуже g в іменах власних завжди передаємо українським Ґ <g/> , напр <g/> . <g/> : Гюґо <g/> , Ґольдоні <g/> , за винятком кількох
doc#12 чуже g передаємо в словах новопозичених українським ґ <g/> , а в словах давно позичених <g/> , особливо з
doc#12 давно позичених <g/> , особливо з грецької мови — українським г <g/> , напр <g/> . <g/> : аґент <g/> , агітатор <g/> , аґресія <g/> , аґроном <g/> ,
doc#12 . </p><p> 3. Чуже l. </p><p> 1. Чужу сполуку 1е завжди передаємо українським ле <g/> , напр <g/> . <g/> : лекція <g/> , балет <g/> . </p><p> 2. Чужі сполуки 1а <g/> , 1о