This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | про Н. </p><p> Поза всяким сумнівом <g/> , Голубовський був | українським | патріотом <g/> , але це не стало йому на заваді |
doc#0 | не перешкоджав йому бути й справжнім | українським | патріотом <g/> ) <g/> , ставало в нагоді й те <g/> , що дружина |
doc#3 | деталі <g/> , скажемо <g/> , що в тому <g/> , що мало стати | українським | числівником <g/> , співіснували і змагалися між |
doc#6 | до історії родини Вахнів <g/> , ще одна данина автора | українським | піонерам Канади <g/> . В історії родини Вахнів |
doc#7 | б також послатися на те <g/> , що тепер <g/> , коли перед | українським | народом і т. д„ поезія повинна кликати до |
doc#7 | Дійшло до того <g/> , що дехто з поетів пише взагалі не | українським | словником <g/> . Одні тільки надають зовні |
doc#8 | родині в Холмі й Києві <g/> , він знайомився з | українським | селом уже пізніше <g/> , як науковець <g/> . Це було |
doc#9 | та Вітебська <g/> ) <g/> , котрі мають один спільний з | українським | лексикон слів <g/> . Народні провінціяльні вимови |
doc#9 | з польською мовою <g/> , але здавна й широко вживаних | українським | народом <g/> . Цей погляд її засвідчений не тільки |
doc#10 | ) <g/> . Перед ним <g/> , як і перед Оленою Курило <g/> , як перед | українським | мовознавством 20-их років явно стояло |
doc#10 | польські діялекти в цих випадках утрачали — під | українським | <g/> , мабуть <g/> , впливом — носовість так що обидві мови </p> |
doc#12 | після літер д <g/> , т <g/> , з <g/> , с <g/> , ц <g/> , ж <g/> , ч <g/> , ш <g/> , р передаємо | українським | и <g/> , напр <g/> . <g/> : дипломатика <g/> , зиґзаґ <g/> , система <g/> , цифра |
doc#12 | . </p><p> 6. У всіх інших випадках чуже і відтворюємо | українським | і <g/> , а саме <g/> : </p><p> а <g/> ) на початку слів <g/> , напр <g/> . <g/> : ідея <g/> , |
doc#12 | Ö ( <g/> Німецьке Ö <g/> , Французьке ЕU <g/> ) <g/> . </p><p> Чуже ö передаємо | українським | е <g/> , напр <g/> . <g/> : Ґете <g/> , монтер <g/> , Бернс <g/> . </p><p> Ґ. Чуже Ü ( |
doc#12 | Ü ( <g/> німецьке Ü <g/> , французьке U <g/> ) <g/> . </p><p> Чуже U передаємо | українським | ю <g/> , не ставлячи перед ним апострофа <g/> , напр <g/> . <g/> : Гюґо |
doc#12 | . </p><p> Приголосні <g/> . </p><p> Ж. h—g </p><p> 1. Чуже h завжди передаємо | українським | г <g/> , напр <g/> . <g/> : герой <g/> , бухгальтер <g/> , Гавана <g/> . </p><p> 2. Чуже g в |
doc#12 | . </p><p> 2. Чуже g в іменах власних завжди передаємо | українським | Ґ <g/> , напр <g/> . <g/> : Гюґо <g/> , Ґольдоні <g/> , за винятком кількох |
doc#12 | чуже g передаємо в словах новопозичених | українським | ґ <g/> , а в словах давно позичених <g/> , особливо з |
doc#12 | давно позичених <g/> , особливо з грецької мови — | українським | г <g/> , напр <g/> . <g/> : аґент <g/> , агітатор <g/> , аґресія <g/> , аґроном <g/> , |
doc#12 | . </p><p> 3. Чуже l. </p><p> 1. Чужу сполуку 1е завжди передаємо | українським | ле <g/> , напр <g/> . <g/> : лекція <g/> , балет <g/> . </p><p> 2. Чужі сполуки 1а <g/> , 1о |