Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#83 Українські приходні наклали потужний відбиток на культуру тогочасної Москви <g/> .
doc#45 Сімович розвинув і поширив її думки у своїй праці " <g/> Рідна мова й інтелектуальний розвиток дитини <g/> " ( <g/> 1934 <g/> ) <g/> , передрукованій у другому томі його " <g/> Українського мовознавства <g/> " <g/> , 1984. Відгомін думок Потебні знаходимо в численних авторів <g/> , що виступають на захист української мови ( <g/> скажімо <g/> , П. Мовчана <g/> , С. Плачинди та ін <g/> .
doc#45 В останні роки свого життя ( <g/> як свідчить Будилович 88 <g/> ) Потебня старанно й завзято працював над перекладом " <g/> Одіссеї <g/> " українською мовою <g/> .
doc#72 Українську Народню Республіку замінила не окреслена " <g/> Українська Держава <g/> " <g/> .
doc#65 <p> Микола Куліш </p><p> 1. ЕПІЗОД З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО СЛОВНИЦТВА </p><p> Вершинними досягненнями української лексикографії дореволюційного часу були українсько-німецький словник Є. Желеховського і С. Подільського <g/> , 1886 і українсько-російський словник Б. Грінченка <g/> , 1909. Але першим науково опрацьованим словником широкого засягу з іншої мови на українську став тільки вже пореволюційний " <g/> Російсько-український словник <g/> " Української Академії Наук <g/> .
doc#76 Відомі слова Струве <g/> : « <g/> Якщо інтелігентська " <g/> українська <g/> " ідея вдарить у народний ґрунт і запалить його своїм " <g/> українством <g/> " <g/> , це загрожуватиме величезним і нечуваним розколом у російській нації <g/> » ( <g/> Струве <g/> , 85. Лапки в середині цитати належать Струве <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 — " <g/> Українська мова й література в школі <g/> " 1951 <g/> , 5 <g/> , 84. </p><p> 20 П'ята граматика <g/> , “ <g/> Граматика української мови <g/> , частка І. Етимологія <g/> ” <g/> .
doc#72 Припускають <g/> , що по цілій Польщі на кінець тридцятих років 7 % українських дітей ходили до українських шкіл <g/> , 45 % до двомовних <g/> , а 48 % до польських ( <g/> Papierzynska 259 <g/> ; ЕУ 1 <g/> , 945 <g/> ) <g/> . </p>
doc#101 Але якраз в ті роки <g/> , коли вчився ( <g/> 1927— 1931 <g/> ) <g/> , університет був на якихось 80 % український і щодо складу студентів <g/> , і щодо мови навчання <g/> , і щодо програми <g/> .
doc#72 Уяву про зріст українських початкових шкіл дають такі числа <g/> : 1881 р. — 1529 ( <g/> ЕУ 2 <g/> , 2518 <g/> ) <g/> , перед Першою світовою війною — 2510 <g/> , коли 97 % українських дітей відвідувало українські початкові школи <g/> , не зважаючи на різні перешкоди бюрократичного характеру з боку адміністрації <g/> , обсадженої переважно поляками <g/> .
doc#62 ( <g/> Українського села Теліга фактично не знала <g/> ) <g/> .
doc#72 ( <g/> Українська краєва студентська рада <g/> ) 1923. </p><p> Мушинка Микола <g/> .
doc#72 ( <g/> Українська краєва студентська рада <g/> ) 1923. </p><p> Мушинка Микола <g/> .
doc#102 мова <g/> » ( <g/> Нова Україна <g/> , 1941 <g/> ) <g/> , « <g/> Нотатки про етимологію <g/> » ( <g/> Український засів <g/> , 1942 <g/> ) <g/> , « <g/> Німецько-український кишеньковий словник <g/> » ( <g/> [ <g/> рецензія <g/> ] Український
doc#9 по-російськи <g/> , може елімінувати з мови русизми <g/> , тільки мовець <g/> , що не говорить по-польськи <g/> , може вилучати з мови польонізми <g/> , або <g/> , кажучи це саме словами самого А. Кримського <g/> : « <g/> Україна може служити міркою " <g/> польонізмів <g/> " ( <g/> а Галичина з свого боку міркою квазімоскалізмів <g/> ) »1. Отже <g/> , з цього погляду якісь слова типу дощенту <g/> , принаймні <g/> , плентатися або поренчата практично <g/> , з погляду конкретної мовної політики не є польонізми <g/> , бо їх уживає як свої уся Велика Україна <g/> , хоч мовознавець легко відзначить незаперечні зовнішні ознаки польського походження в них <g/> , а двомовний ( <g/> українською і польською мовою <g/> ) галичанин постійно відчуватиме їхнє польське походження <g/> . </p>
doc#26 Але вже і з простого зіставлення двох поетичних словників ясно видно <g/> , що Шевченко будує інший поетичний світ — пейзажно-ліричний <g/> , географічно визначений за допомогою деталів-символів ( <g/> українських <g/> ) <g/> , черпаних з ліричного ґатунку народньої пісні і пройнятих особистим сприйманням <g/> , як на нашу теперішню мірку — виразно сентиментальний <g/> .
doc#31 Досвітнім і М. Яловим <g/> ) пише свого першого покаянного листа <g/> , де відписує тези червневого пленуму ЦК майже дослівно <g/> , зрікаючися орієнтації на Европу <g/> , теорії боротьби двох культур ( <g/> української й російської <g/> ) на Україні <g/> , спілкування з неоклясиками <g/> .
doc#72 Краків — Львів ( <g/> Українське видавництво <g/> ) 1942. </p><p> Curtiss John S. The Russian Church and the Soviet State 1917-1950. Бостон ( <g/> Little <g/> , Brown and Co <g/> .
doc#72 Мюнхен ( <g/> Українське видавництво <g/> ) 1969. </p><p> Драгоманов Михайло <g/> .
doc#72 Нью-Йорк ( <g/> Українська Академія Наук <g/> ) 1955. </p><p> — <g/> .