Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Був він чернігівсько-селянського роду <g/> , але переконання його й партійна приналежність були есерівські <g/> , бойові заслуги — і київські <g/> , і хустські <g/> , — перші 1917-1918 <g/> , а другі 1940 <g/> , в обох випадках в українському війську <g/> , а це не надто в'яжеться з працею в німецькій наскрізь нацистській — хоч і деполітизованій — пропаганді <g/> .
doc#5 Але в дійсності це дві <g/> , одна від одної незалежні <g/> , відповіді українських письменників-інтелектуалістів на проблеми доби <g/> . </p>
doc#6 <p> Він глибоко коренився в провінційності української Буковини ( <g/> яку він знав через українських піонерів у Канаді <g/> ) і канадської Манітоби <g/> , але він належав і до модерного урбаністичного світу <g/> .
doc#9 Отож таки й здається <g/> , що уважне єднання лівобережного гомону з правобережним було б найкориснішим при знаходах та упорядкуванню нашої літературної мови <g/> »2. </p><p> Не можна виразніше висловити гадки про синтетичність говіркової основи української літературної мови <g/> .
doc#9 Виводячи питання поза межі особистих уподобань <g/> , звичок і пристрастей <g/> , вони пов'язують його з аналізою фактичного тла й тогочасного етапу розвитку української літературної мови <g/> .
doc#9 галицизмів <g/> , заявляючи <g/> , наприклад <g/> : « <g/> Писателі українські від галичан взяли невдале слово існувати <g/> »3 тощо <g/> . </p>
doc#9 Це М. Грушевський « <g/> заповзявся нахрапом завести галицьку книжню мову й чудернацький правопис в українському письменстві й на Україні і зробить їх загальними і для Галичини <g/> , і для українців <g/> »4. Чи в цьому винні галичани <g/> , чи персонально М. Грушевський <g/> , — це І. Нечуєві-Левицькому неясно <g/> : « <g/> Може ми й надаремно винуємо в усьому лихові галичан <g/> .
doc#9 , тепер забило могутнім джерелом з центру країни — Києва і з багатьох інших міст <g/> , де друковано тепер українські газети <g/> , журнали й книжки <g/> . </p>
doc#9 Не говоримо вже про пізніші « <g/> ізводи <g/> » цієї мови в різних місцевостях — український <g/> , сербський і середньоболгарський <g/> .
doc#9 Поза цим його вплив виявився в упорядкуванні ним найавторитетнішого словника української мови <g/> .
doc#10 Техніка праці в Академічному словнику була така <g/> , що головний редактор діставав на перевірку <g/> , виправлення і апробацію вже готові аркуші <g/> ; ці аркуші складалися колективом співробітників Комісії складання словника живої української мови <g/> , а керівником цієї Комісії скоро зробився Всеволод Михайлович Ганцов <g/> .
doc#10 202—217. </p><p> 13. До історії звуків в українській мові <g/> .
doc#10 <p> 4. ВІД КОЗЕЛЕЦЬКИХ ГОВІРОК ДО ГЕНЕЗИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ <g/> . </p>
doc#10 Ця настанова довести за всяку ціну історичну єдність українських говірок проявляється вже в тій фразі <g/> , якою починається ( <g/> 4 <g/> ) <g/> : “ <g/> Північно-вкраїнські говірки <g/> …
doc#10 <p> Тим часом факти <g/> , встановлені саме Ганцовим <g/> , підривали цю концепцію генетичної єдности українських говірок <g/> , і дослідник змушений уже в цій статті зробити першу поступку <g/> , а саме — визнати <g/> , що в ненаголошених нових закритих складах розвиток о <g/> , е був відмінний у південних говірках і в північних говірках <g/> .
doc#10 І треба сказати <g/> , що більшість цих людей чесно служила українській нації й багато з них ґрунтовно прислужилися українській культурі і навіть життя віддали за свою свідомо прийняту нову батьківщину <g/> .
doc#10 Ось установлений список <g/> : </p><p> 1. Початкова граматика української мови <g/> , ч. 1. *Видання 1 <g/> , Київ 1918 <g/> ; *вид <g/> .
doc#10 Тепер її завдання — прислухатися до другого полюсу українського мовного світу — крайніх південнозахідніх говірок <g/> , і наступного <g/> , 1924 р. вона відвідує південнозахіднє Поділля — Тульчиніцину й Молдавію в її тогочасних адміністративних межах ( <g/> 19 <g/> , 48 <g/> ; 22 <g/> , 215 <g/> ) <g/> .
doc#10 Зустрічавши неукраїнські мовні острови серед української території <g/> , Курило цікавилася й ними <g/> , як також фолкльором різних груп людносте України <g/> .
doc#10 Ось у цьому типі говірок і були передумови для постання нового українського і в закритих складах <g/> , через стадію ű <g/> , але без усякого посередництва подовжених голосних чи дифтонгів <g/> . </p>