Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Він <g/> , не питавши <g/> , пройшов до Н. Тут мало відбутися те <g/> , що й досі відбувається в таких обставинах <g/> : Н. мав вирішити <g/> , якою мовою говорити із незнайомцем — українською чи російською <g/> .
doc#1 Це остання епічна поема 1. Шевченка з українського життя <g/> , насичена реаліями народнього побуту <g/> .
doc#3 <p> </doc> </p><p> Року Божого 1952 <g/> , без малого півсторіччя тому <g/> , вийшла моя книжка про український числівник на загальнослов'янському тлі <g/> .
doc#4 Російський формалізм і його боязкий учень <g/> , формалізм український <g/> , були власне в своїй доглибній суті проявом тієї ідеологічної настанови <g/> , яка найбільше відповідала духові жовтневої революції <g/> , розгляда- ної як промисловий переворот <g/> , що нищив щасливі ілюзії й « <g/> забобони <g/> » допромислової доби <g/> , чим та революція в своїй істоті й була <g/> .
doc#5 За це вони будуть вдячні редакторові видання Юрію Бойкові і видавництву <g/> , що сховалося за назвою « <g/> Перша українська друкарня у Франції <g/> » <g/> . </p>
doc#6 А все таки тематичне обмеження переїзної виставки внеможпивило показ Курилика в еволюції і виключило всю іншу тематику від натюрмортів до його палестинських чи українських творів <g/> . </p>
doc#7 Одначе я думаю <g/> , що цю традицію можна порушити <g/> , коли цей віршик має симптоматичне значення для автора <g/> , а може і для розвитку української поезії на еміґрації <g/> . </p>
doc#8 Петров був однією з найбільших <g/> , якщо не найбільшою інтелектуальною постаттю серед української еміграції <g/> , один із дуже небагатьох <g/> , хто міг би сказати своє слово в розвитку світової думки <g/> .
doc#9 Як постали — в межах <g/> , у суті справи <g/> , однієї літературної мови — бо ніхто <g/> , дослівно ніхто не висував програми творення двох окремих літературних мов ( <g/> як це було нерідко у межах сербсько-хорватського мовного простору <g/> ) — назвімо їх умовно передзбручанською і зазбручанською <g/> , але в обох відламах української мови плекано саме місцеву традицію і боронено її <g/> , часом пристрасно і запекло <g/> , і то протягом мало не сторіччя <g/> .
doc#10 <p> Нью-Йорк <g/> , 1955 </p><p> </doc> </p><p> УКРАЇНСЬКА ВІЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК </p><p> СЕРІЯ <g/> : УКРАЇНСЬКІ ВЧЕНІ </p><p> За редакцією Л. Білецького </p><p> Ч.5 </p><p> ЮРІЙ ШЕРЕХ </p><p> ВСЕВОЛОД ГАНЦОВ </p><p> ОЛЕНА КУРИЛО </p><p> 1954 </p><p> СПИСОК ВИДАНЬ </p><p> СЕРІЇ <g/> : УКРАЇНСЬКІ ВЧЕНІ <g/> : </p><p> 1. Леонід Білецький <g/> : Дмитро Дорошенко <g/> .
doc#11 Чи треба зазначати що під добротворним впливом української культурної еліти звідсіль і звідтам <g/> .
doc#12 <p> 1946. </p><p> ПЕРЕДМОВА </p><p> Українська школа на еміграції — та і вся українська еміграція — гостро потребує перевидання українського правопису <g/> . </p>
doc#13 Вони є — різнотипні й незвичайні в українській поезії <g/> : то металічні <g/> , то танцюристі хореї <g/> , черговані з ямбами <g/> , часом чисто шевченківського типу ( <g/> « <g/> Не чути гомону людського <g/> » <g/> ) <g/> , — адже від « <g/> Гайдамаків <g/> » іде в Шевченка лінія байронічних поем <g/> .
doc#14 Бо <g/> , поза всім іншим <g/> , ясно <g/> , що Маланюк в українській поезії <g/> , не ставши може імператором залізних строф <g/> , став майстром — і в значенні німецького Meister <g/> , і в значенні французького maitre <g/> .
doc#15 Літо 1953 </p><p> ( <g/> « <g/> Нові дні <g/> » <g/> , 1953 <g/> , 10 ( <g/> 45 <g/> ) <g/> ) </doc> </p><p> І </p><p> Існування називних речень як особливої і виразно окресленої синтаксичної конструкції ні в кого з сучасних українських мовознавців <g/> , учителів і навіть учнів <g/> , здасться <g/> , сумнівів <g/> , не викликає <g/> .
doc#16 Одні доводять <g/> , що йому новітня українська духовість зобов'язана своїм оформленням <g/> .
doc#17 Актори-учасники вистави розповідають <g/> , що над поставою театр працював дев'ять місяців <g/> , – здається <g/> , рекордний термін готування спектаклю в історії українського театру <g/> .
doc#18 Спеціяльно порівнювано Франкову поему з єдиним перед тим написаним українським твором на ту ж тему <g/> , « <g/> Мойсеєм <g/> » Корнила Устияновича ( <g/> 1891 <g/> ) <g/> .
doc#19 <p> Т. Шевченко </p><p> « <g/> Се один із тих наших літературних діячів <g/> , котрим теперішнє положення української справи і українського слова в Росії хоч і не вистудило серця і не вистудило пера з руки <g/> , та проте відібрало можність дати свою працю на користь загалові <g/> » <g/> , — так писав про Василя Мову Іван Франко 1899 року і порівнював літературну долю письменника з літературною долею Степана Руданського <g/> .
doc#20 Коротко згадавши « <g/> порочність <g/> » п'єси Куліша ( <g/> хоч це була першорядна драма <g/> ) <g/> , — ми давали докладну аналізу праці Курбаса і акторів <g/> , підносячи її як вершину українського театру <g/> .