This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | , — на полицях кімнати многотомник « <g/> Історії | України | <g/> » Грушевського <g/> , назвав своє прізвище <g/> : |
doc#0 | в майбутній колонії на теренах Росії та | України | <g/> . А тепер їх підкуповували харчовим утриманням |
doc#0 | і його мандри по-своєму символізували єдність | України | в та- рапатах тих гірких і небезпечних років <g/> . |
doc#0 | чи не найобсяжнішою книгою став « <g/> Довідник про | Україну | <g/> » ( <g/> « <g/> Handbuch der Ukraine <g/> » <g/> ) <g/> . Того ж стилю був і |
doc#0 | сімейство <g/> . Це була ніби своя родина <g/> . Це була | Україна | в усій її єдності й незгоді <g/> . </p><p> Н. почував <g/> : він не |
doc#0 | претендувати на якесь <g/> , хай мале місце в історії | України | <g/> , української культури <g/> , в брунькуванні <g/> , в |
doc#1 | багатопляновости <g/> , коли <g/> , наприклад <g/> , образ | України | водночас виступає як образ потойбічного Раю <g/> . </p> |
doc#1 | звертається постійно <g/> , — як і тема визволення | України | <g/> ; прагнення до гармонійного соціяльного |
doc#1 | підхід до проблеми національної свободи | України | <g/> . Ностальгія його <g/> , глибока любов до свого краю |
doc#1 | періоду зникає тематика <g/> , пов'язана з історією | України | <g/> , тема національного гноблення <g/> , така |
doc#1 | . Якщо цієї гармонії буде досягнуто <g/> , проблема | України | вирішиться сама собою <g/> . Тепер проблема України |
doc#1 | України вирішиться сама собою <g/> . Тепер проблема | України | і її визволення підпорядковані іншій <g/> , більшій |
doc#1 | 1860 р. В ньому Т. Шевченко заперечує минуле | України | <g/> . Тепер йому здається <g/> , що повстання і війни |
doc#1 | йому здається <g/> , що повстання і війни давньої | України | пішли намарне <g/> : </p><p> Бували войни й військовії свари |
doc#1 | … </p><p> Причинилися до цієї трагедії правлячі класи | України | <g/> , що пов'язали свої долі з Росією <g/> , ставши <g/> , як |
doc#1 | дядьками отечества чужого <g/> » <g/> . Але сам дуб <g/> , себто | Україна | <g/> , усе ще повен життя <g/> , глибоко в корінні <g/> : </p><p> А од |
doc#1 | Т. Шевченко стверджує <g/> , що історії давньої | України | настане кінець і без сокири <g/> , не через революцію |
doc#1 | . І щоб підкреслити безсмертність | України | <g/> , він знову повторює той же рядок <g/> : </p><p> Минуло все <g/> , та |
doc#1 | раніше розпочате речення про занепад давньої | України | <g/> , безверхого козака ( <g/> безверхого <g/> , бо позбувся |
doc#1 | залишилося два елементи <g/> : безмежна любов до | України | і віра в її особливе призначення як зачинателя |