This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#59 | Згадують минуле і філософують <g/> : про сенс історії <g/> , про призначення України <g/> , про спрямовання мистецтва <g/> . |
doc#93 | тоді визначали п'ять новаторських театрів і п'ять режисерів <g/> : « <g/> Березіль <g/> » Леся Курбаса на Україні <g/> , руставелівці Ахметелі в Грузії <g/> , Єврейський театр Олександра Ґрановського в Москві ( <g/> цей театр |
doc#53 | Реальністю для молоді було існування села на Україні <g/> , спиратися в мові треба було на цю реальність <g/> , хай до цього й додавалися ще деякі романтичні поривання й прагнення <g/> . |
doc#95 | І <g/> , нарешті <g/> , був ще мотив корисности — кожний з еміграції їде до Львова <g/> , Україна <g/> , так виглядає <g/> , існує на осі Львів — Київ <g/> . |
doc#12 | : унісон <g/> , Україна <g/> , Угорщина <g/> , історія <g/> , Ісак ( <g/> але Іван—і Йван <g/> ) <g/> . </p> |
doc#26 | Важко повірити <g/> , але нема в Квітки й слова Україна <g/> , чотири рази вживаного в розмірно короткій ( <g/> 105 рядків <g/> ) поезії Шевченка <g/> ! </p> |
doc#56 | Адреса в них <g/> , правда <g/> , одна <g/> : та <g/> , що в Шевченковому Посланії <g/> , — до юродивих дітей України <g/> , що оглухли <g/> , не чують <g/> , кайданами міняються <g/> , правдою торгують <g/> . </p> |
doc#89 | А все-таки води ці не зовсім застояні і якийсь мінімум руху в них є. Є і деякі своєрідності місцевого характеру в Україні <g/> , як і в усьому сузір'ї радянських народів <g/> . </p> |
doc#75 | Вони хочуть бути тільки пригадкою <g/> , що був письменник Хвильовий <g/> , факт кардинально викорчуваний з свідомости людей і в Україні <g/> , і на еміґрації <g/> . </p> |
doc#83 | Тут зупинялися новоприбулі з України <g/> , і сама назва вулиці — це зіпсоване слово « <g/> Малоросєйка <g/> » <g/> . |
doc#81 | В Україні <g/> . </p> |
doc#57 | Дальшим розвитком <g/> , насамперед <g/> , тому <g/> , що тут кожна баня ніби розтята по вертикалі навпіл <g/> , ніби символ переслідувань Церкви на Україні <g/> . |
doc#38 | Мабуть <g/> , вони лишилися йому невідомі через майже цілковиту неприступність цих видань поза Україною <g/> . |
doc#91 | Нема прямого фактичного зв'язку між ними й вістками про рух національного спротиву в Україні <g/> . |
doc#87 | Бо Харків стає чимраз виразніше випадовою брамою наступу Москви на Україну <g/> . |
doc#79 | Прочитайте його лист до Любченка <g/> , написаний у жовтні 1925 року <g/> , себто ще перед « <g/> Народнім Малахієм <g/> » <g/> : « <g/> Од тупих Майських <g/> , од гарячих і холодних <g/> , утік на десяток день і тут до сумних прийшов висновків <g/> : не має майбутнього Україна <g/> . |
doc#54 | <p> Стилістична вивершеність поеми Первомайського стане особливо виразною <g/> , коли взяти її на тлі тієї зливи віршів <g/> , що тепер наповнює сторінки журнальних і книжкових видань України <g/> . |
doc#20 | « <g/> Радянське літературознавство <g/> » 12 <g/> , 2. Київ 1968. </p><p> </doc> </p><p> Я думаю <g/> , що ці напівспогади <g/> , напівстаттю я винен усім <g/> , хто знав нас обох <g/> , усім читачам <g/> , що цікавляться літературою <g/> , і може всім майбутнім еміґрантам з України <g/> . </p> |
doc#32 | <p> Остання група <g/> , після змін на Сході Европи <g/> , — новоприбульці з України <g/> . |
doc#39 | <p> </doc> </p><p> І </p><p> « <g/> Старший боярин <g/> » <g/> , повість Тодося Осьмачки <g/> , — це наче сама Україна <g/> . |