Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#31 Це був би <g/> , мабуть <g/> , найцінніший документ духової історії України двадцятих років <g/> .
doc#81 Перед 1917 роком Київ був осередком російського шовінізму і офіційщини <g/> , по революції яких 15 років він ставав заштатним <g/> , але якоюсь мірою українським містом <g/> , тепер перенесенням туди колосального апарату радянської влади на Україні він мав знов стати тим <g/> , чим був до революції <g/> .
doc#74 Текст телеграми <g/> , наче в фокусі <g/> , виявляє суть політики Радянської Росії супроти України <g/> .
doc#27 Дратує його серед росіян незнання України і української « <g/> душі <g/> » й небажання їх знати ( <g/> до Кониського <g/> , 1863 <g/> ) <g/> .
doc#45 Якщо ця частка спадщини Потебні може претендувати на міжнародне визнання <g/> , то лише посередньо <g/> , як один з засобів повернення України в лоно модерних цивілізованих народів <g/> .
doc#84 Щоб умерти за Україну <g/> , — досить <g/> .
doc#51 Наукова діяльність Ганцова була припинена арештом 1928 р. <g/> , Курило — переслідуваннями <g/> , що змусили її десь 1931 р. покинути Україну <g/> .
doc#74 2 [ <g/> 3 <g/> ] На цей час на Україні визріли передумови до такої політики <g/> : з'явилася нова інтелігенція міського типу <g/> , не надто численна <g/> , але в кількості <g/> , що на неї слід було зважати <g/> ; витворився <g/> , хай і дуже незначний <g/> , український елемент у партії <g/> .
doc#72 ( <g/> Про висловлювання галицьких письменників у мовній дискусії з письменниками Східної України <g/> , далі в цьому розділі <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 Особливо поширилися ці зустрічі <g/> , які з волі чи проти волі <g/> , свідомо чи несвідомо несли на Велику Україну галицькі слова і звороти <g/> , наголоси і навіть вимову <g/> , з початком XX ст <g/> .
doc#72 І впертий ворог усього галицького в мові Нечуй-Левицький змушений <g/> , хоч і в іншому тоні <g/> , визнати те саме <g/> : “ <g/> Видавництва київських “ <g/> Записок <g/> ” [ <g/> Наукового товариства <g/> ] ” <g/> , “ <g/> Села <g/> <g/> , “ <g/> Засіва <g/> <g/> , “ <g/> Літературно-наукового вістника <g/> ” — це щось схоже на галицькі мовні школи <g/> , заведяні на Україні для навчіння книжньої галицької мови <g/> , стиля й правопису <g/> ” ( <g/> 1912 <g/> , 35 <g/> ) <g/> . </p>
doc#38 Викликала ці міркування книжка Юрія Луцького « <g/> Літературна політика на Совєтській Україні в 1917 — 1934 роках <g/> » ( <g/> Luckyj George S. N. Literary Politics in the Soviet Ukraine <g/> , 1917—1934. — Columbia University Press <g/> , New York <g/> , 1956 <g/> ) <g/> , але це не рецензія <g/> , а кілька думок з приводу <g/> . </p>
doc#81 <p> Доба театральної революції <g/> , роки експериментів <g/> , власне <g/> , остаточно закінчилися десь 1933 року <g/> , хоч дещо з того досягло Україну <g/> , Харків на який рік пізніше <g/> .
doc#47 Для тих <g/> , хто <g/> , як Лятуринська або Ольжич <g/> , України фактично не знали <g/> , її заново для себе творили <g/> , в той час <g/> , до зустрічі з інакшою реальністю <g/> , ілюзія ця не була травматичною <g/> .
doc#81 Політично вона ніколи не вірила в Україну і завжди казала мені <g/> : </p><p> — Нічого з того не буде <g/> , України ви не збудуєте <g/> . </p>
doc#71 // Україна <g/> .
doc#76 Зокрема <g/> , на Україні національно-визвольні змагання були справою нечисленних інтелігентських одиниць або гуртків <g/> , які <g/> , щоправда <g/> , прикро непокоїли уряд ( <g/> звідси варварські мовні заборони і безсудні заслання <g/> ) <g/> , але не становили справжньої загрози єдності імперії <g/> .
doc#81 Пригадую <g/> , що коли 1940 року я кінчив читати лекцію про стан української мови в підросійській Україні вісімнадцятого сторіччя <g/> , я сам злякався <g/> , так чорно це виглядало і так скидалося на обвинувальний акт дійсності радянської України <g/> .
doc#24 Любченко в « <g/> Вертепі <g/> » <g/> , кажуть нам <g/> , боровся за нову Україну <g/> .
doc#9 , виконувала свою роль української мовної лябораторії <g/> , по-старому користуючися мовними здобутками всіх земель України <g/> .