Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#35 Але в умовах <g/> , коли спільником турків <g/> , що привів їх на Україну <g/> , був Дорошенко <g/> , було це теж досить злободенно і ставило Барановича виразно по боці гетьманів московської орієнтації <g/> .
doc#26 про Україну мені заспівай <g/> ! </p>
doc#72 <p> Точних статистичних даних про мову щоденного спілкування в різних населених пунктах України не існує з огляду на саму природу явища <g/> .
doc#72 На підросійській Україні цей напрям панував майже цілковито <g/> , на підавстрійській — переважно <g/> .
doc#100 Це — геній України <g/> …
doc#31 <p> З цього нового ставлення до Росії випливали й тези « <g/> Апологетів писаризму <g/> » про те <g/> , що російський міщанин чи не гірший від українського куркуля і що треба якнайскоріше « <g/> дерусифікувати <g/> » пролетаріят України ( <g/> « <g/> Дайош пролетаріят <g/> !
doc#72 По великих містах Центрально-Східної України мовою щоденного вжитку була російська <g/> , 7 <g/> , в Галичині — польська <g/> , на Буковині — німецька і/або румунська ( <g/> всупереч наведеному твердженню Лесі Українки <g/> ) <g/> , на Закарпатті — угорська <g/> .
doc#81 У Харкові ми були частиною України — Київ був поза Україною <g/> , він був ніде <g/> .
doc#71 – 1949. – Ч. 2. – С. 99–107. </p><p> 51. Шерех Ю. Принципи і етапи большевицької мовної політики на Україні // Сучасна Україна <g/> .
doc#31 Довженко хотів повернутися на Україну – він пристрасно й вірно любив свою Батьківщину <g/> , він потребував <g/> , саме потребував бачити постійно перед очима рідний український пейзаж <g/> , він любив свій народ <g/> , хотів йому служити й черпати від його снаги в своїй роботі <g/> , він не міг ні працювати <g/> , ні творити <g/> , будучи відірваний від свого народу <g/> …
doc#39 І як Шевченко твердив <g/> , що Господь карає Україну за Богдана і за скаженого Петра <g/> , — за тих <g/> , хто знищив Україну <g/> , так і герої Осьмачки караються за провини тих <g/> , хто руйнував світлість селянського раю <g/> .
doc#92 Я розкривав йому очі на стан України й свій <g/> , я жадав безкомпромісової перемоги правди і беззастережної поразки аморальних і підступних радянців <g/> .
doc#10 Хоч вона могла б укласти чимало таких описів <g/> , але написала тільки один — опис радше білоруської говірки з крайньої півночі України — села Хоробричів ( <g/> 11 <g/> ) <g/> .
doc#71 – Київ <g/> , 1912. </p><p> 28. Нечуй-Левицький І. Сьогочасна часописна мова на Україні // Україна <g/> .
doc#72 Багато слів з західноєвропейських мов <g/> , що ввійшли у вжиток по цілій Україні з кінця XVI і протягом XVII ст <g/> .
doc#72 їх варт навести повністю <g/> : Програма російського націоналізму <g/> , казав він <g/> , полягає — </p><p> 1 <g/> ) У зменшуванні значення України <g/> , як частини СРСР <g/> , в намаганні трактувати утворення СРСР <g/> , як фактичну ліквідацію національних республік <g/> ; </p><p> 2 <g/> ) у проповідуванні невтрального ставлення партії до розвитку української культури <g/> , в трактуванні її <g/> , як відсталої “ <g/> селянської <g/> ” <g/> , в противагу руській “ <g/> пролетарській <g/> ” <g/> ; </p><p> 3 <g/> ) у спробах за всяку ціну зберегти перевагу руської мови у внутрішньому державному <g/> , громадському й культурному житті України <g/> ; </p><p> 4 <g/> ) у формальному ставленні до переведення українізації <g/> , що її визнається часто тільки на словах <g/> ; </p><p> 5 <g/> ) у практичному повторюванні шовіністичних великодержавних поглядів про так звану штучну українізацію <g/> , про незрозумілу
doc#16 колеґи А. Крушельницького і М. Рудницького <g/> , який тепер в " <g/> Радянській Україні <g/> " так само <g/> , як напасник з МУР'у бореться з вісниківським " <g/> шовінізмом <g/> "» <g/> . </p>
doc#31 Він приїхав на Україну з новим шефом жандармів і цілою армією зухвалих посіпак-росіян <g/> .
doc#64 Ще дальший етап — злорадіння неуспіхам української визвольної справи з заявами типу тієї <g/> , що її зафіксував Любченко від власної дружини <g/> : « <g/> Ні черта із етой вашей України нє вийдєт <g/> » <g/> , — а звідси вже один крок до ненависти до всього українського <g/> , як це відзначає Любченко в братів Винницьких <g/> : « <g/> Обидва й говорять українською мовою <g/> , проте обидва в Україну зовсім не вірять <g/> , а інженер одверто мріє про монархічну Росію і не приховує зненависти до всього українського <g/> » <g/> . </p>
doc#72 <p> Безмежно наляканий такою перспективою <g/> , Струве заспокоює себе твердженням <g/> , що “ <g/> капіталізм говорить і говоритиме по-російськи <g/> ” і що перевага російської мови по великих містах України — процес незворотний <g/> , отже перехід на українську такий же немисленний <g/> , як перехід гамбурзьких капіталістів на долішньонімецьку ( <g/> 81 <g/> ) ( <g/> забуваючи <g/> , приміром <g/> , Прагу — щоб обмежитися на одному прикладі <g/> , — де капіталізм перейшов з німецької на чеську <g/> ) <g/> .