Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 ( <g/> Та навіть у « <g/> Сімох літерах <g/> » <g/> , якщо зважити на те <g/> , що ці сім літер означають « <g/> Україна <g/> » і « <g/> Петлюра <g/> » <g/> , програмовість далеко менше послідовна <g/> , ніж можна було б сподіватися <g/> .
doc#12 : унісон <g/> , Україна <g/> , Угорщина <g/> , історія <g/> , Ісак ( <g/> але Іван—і Йван <g/> ) <g/> . </p>
doc#26 Важко повірити <g/> , але нема в Квітки й слова Україна <g/> , чотири рази вживаного в розмірно короткій ( <g/> 105 рядків <g/> ) поезії Шевченка <g/> ! </p>
doc#30 А Україна реве та стогне за тими томами <g/> , і стан абсолютно безнадійний <g/> .
doc#39 <p> </doc> </p><p> І </p><p> « <g/> Старший боярин <g/> » <g/> , повість Тодося Осьмачки <g/> , — це наче сама Україна <g/> .
doc#40 Ми говоримо звичайно Україна <g/> , а в поезії Лесі Українки треба читати Україна <g/> .
doc#47 <p> І ось <g/> , нарешті <g/> , найширше взагальнення <g/> , сама царівна- Україна <g/> : </p><p> Мої двори на три замки замкнено <g/> ; </p><p> від них загублено ключі <g/> ; </p><p> з листами голуб не злетить <g/> , </p><p> і нитку не дотягне прядка <g/> . </p>
doc#63 А ширший — бо це ж є питання про українську самобутність і про українське учнівство — питання <g/> , яке пройняло наші двадцяті роки <g/> , стоїть в усій гостроті тепер і стоятиме завжди <g/> , поки є Україна і Европа поза Україною <g/> . </p>
doc#79 Прочитайте його лист до Любченка <g/> , написаний у жовтні 1925 року <g/> , себто ще перед « <g/> Народнім Малахієм <g/> » <g/> : « <g/> Од тупих Майських <g/> , од гарячих і холодних <g/> , утік на десяток день і тут до сумних прийшов висновків <g/> : не має майбутнього Україна <g/> .
doc#92 Я був його « <g/> сусід <g/> » — Україна межує з Польщею <g/> , і він разом з жінкою Анною Семенівною навіть трохи понюхали України <g/> , коли <g/> , тікавши від гітлерівців 1939 року <g/> , опинилися на короткий час на Волині <g/> , де вона працювала лікарем <g/> , поки він не дістав покликання до польського представництва в Самарі-Куйбишеві <g/> .
doc#95 І <g/> , нарешті <g/> , був ще мотив корисности — кожний з еміграції їде до Львова <g/> , Україна <g/> , так виглядає <g/> , існує на осі Львів — Київ <g/> .
doc#96 що лишається <g/> , — це напевне гості <g/> , яких завтра не буде <g/> . </p><p> Гасло « <g/> Україна для українців <g/> » або « <g/> Німеччина для німців <g/> » оцінюється як шовіністичне <g/> , але в
doc#101 — « <g/> Україна <g/> » <g/> , 1990 <g/> , ч. 42 <g/> ) <g/> .
doc#0 Гість роззирнувся <g/> , помітив — так потім з'ясувалося <g/> , — на полицях кімнати многотомник « <g/> Історії України <g/> » Грушевського <g/> , назвав своє прізвище <g/> : Галицький <g/> , блимнув своєю посвідкою і запросив піти з ним на розмову — чи дружню <g/> ?
doc#5 Отже <g/> , новий варіянт зведеної українки <g/> , Українки <g/> , України <g/> !
doc#11 Поезію вільної України відкриває Ігор Римарук <g/> , прозу вільної України — « <g/> Рекреації <g/> » Юрія Андруховича <g/> , яку редакція назвала повістю <g/> , а автор — « <g/> штучкою <g/> » <g/> .
doc#14 Можна приставати чи не приставати на Маланюкову концепцію історії України і її степового прокляття <g/> , але тільки поет — сам Маланюк чи інший — може подолати цю концепцію <g/> .
doc#15 <p> Тим часом саме це поняття поза межами України ( <g/> і Росії <g/> ) далеко не таке загальновизнане і всіма прийняте <g/> .
doc#17 – Перша ж дія була дана на згущеній блискучості і барокковій переобтяженості типового пейзажу степової України з гіперболізовано-обважнілими велетенськими – соняшниками і вітряками <g/> . </p>
doc#19 У ті похмурі роки терпіння й малих діл поет спромігся на гордий заклик <g/> : </p><p> Не давайтеся ж у руки </p><p> Катам України <g/> , </p><p> Не давайтеся на муки <g/> , </p><p> Бийтесь до загину <g/> . </p>