Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#62 - абстрактною Україною і дуже конкретним Донцовим ми знаходимо проблему не лише поетчину <g/> , а й чималої <g/> , коли не більшої частини літературної еміґрації тих років <g/> .
doc#84 Судилося бути Україною <g/> .
doc#81 Його ставлення до того <g/> , що він бачив на Україні на схід від Галичини <g/> , було типове для багатьох галичан <g/> : з одного боку — захоплення « <g/> Великою Україною <g/> » <g/> , з другого — зневага до примітивізму місцевого життя <g/> .
doc#9 місце поруч і нарівні з М. Старицьким <g/> , — розвиває цілу програму розподілу праці між Галичиною і Великою Україною <g/> : « <g/> До свого часу працювали більш галичани <g/> , але клопоти практичного життя зіпхнули їх переважно на дорогу науки та публіцистики <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> Вони горіли Україною <g/> , — їм слава слав <g/> » ( <g/> Ірл <g/> .
doc#62 У нього не тільки Україна переставала бути живою Україною <g/> , а українська людина - людиною <g/> , у нього майже зникав сам поет <g/> , перетворюючися на робота конспірації й організації <g/> , а в ідеалі й усі ставали " <g/> на СТАЛЬ перекутими в огні <g/> " <g/> , " <g/> брилами камінними <g/> " <g/> .
doc#98 Тепер <g/> , після кількох зустрічей з живою Україною <g/> , я не бачу причин перекреслити це гасло <g/> .
doc#24 <p> Коли ми тепер повернемося до героїні твору — Жінки <g/> , ототожнивши її <g/> , слідом за Гамораком <g/> , з Україною — а на це прямо натякає Любченко <g/> , кажучи в « <g/> Слові перед завісою <g/> » <g/> , що вона з'явиться замість уже згадуваної нами « <g/> заквітчаної героїні екзотичних танків <g/> » <g/> , — коли ми до неї повернемося <g/> , то побачимо <g/> , що її сюжетна схема другим пляном повторює щойно нами намічену <g/> .
doc#24 Покищо твір коментовано тільки з одного боку <g/> : Юрій Гаморак побачив у « <g/> Вертепі <g/> » мистецьку реалізацію ідеї месіянства України <g/> , головну героїню твору — Жінку ототожнив він з Україною і відповідно до всього цього дав такий коментар окремим розділам <g/> : </p><p> Ось у першій частині — « <g/> Сольо неприкаяної лірики <g/> » — прегарними образами розкриває автор основну рису вдачі українця <g/> , його надмірну ліричність <g/> .
doc#72 <p> У період Визвольних Змагань ( <g/> 1917-1920 <g/> ) Галичина майже не впливала на розвиток літературної мови <g/> , якщо не рахувати активнішого засвоєння на землях на схід від Збруча деяких галицьких мовних елементів <g/> , зумовлене щільнішими контактами галичан з Україною ( <g/> наприклад <g/> , марші так званої УГА — Української галицької армії <g/> ) <g/> .
doc#45 До історії взаємин Галичини з Україною <g/> .
doc#72 Четверта можливість — з'єднатися з Україною — існувала лише в теорії <g/> : Україну від Закарпаття відділяли землі <g/> , окуповані поляками й румунами <g/> , а до того соціяльні й політичні структури країн були надто різні <g/> .
doc#10 <p> Українське політичне відродження 1917-20 і культурне відродження двадцятих років захопили в свою бурхливу й широку течію чимало людей неукраїнського походження <g/> , яких доля зв'язала з Україною <g/> .
doc#10 її наукова діяльність була неподільно зв'язана з Україною <g/> , Українською Академією Наук і українською мовою <g/> .
doc#101 Можливо <g/> , Ваші зв'язки з Україною існували в особливій <g/> , Вами обраній формі <g/> , можливо <g/> , це були більш науково-інтелектуальні зв'язки і меншою мірою — емоційні <g/> , а зараз вони — більш емоційні <g/> , ніж раніше <g/> ? </p>
doc#101 : Духовні зв'язки з Україною <g/> , я думаю <g/> , ніколи не поривалися в моєму випадку <g/> .
doc#72 Час від часу преса повідомляла про виконання вироків над реальними людьми <g/> , членами фіктивних організацій <g/> , особливо після убивства С. Кірова 1 грудня 1934 року в Ленінграді ( <g/> убивство не мало <g/> , звичайно <g/> , ніякого зв'язку з Україною <g/> ) <g/> .
doc#74 Час від часу преса повідомляла про виконання вироків над реальними людьми <g/> , членами фіктивних організацій <g/> , особливо після убивства С. Кірова в Ленінграді 1 грудня 1934 року ( <g/> убивство не мало <g/> , звичайно <g/> , ніякого зв'язку з Україною <g/> ) <g/> .
doc#36 Але знов таки <g/> , враховуючи його зв'язок з Україною замолоду <g/> , таку можливість не слід відкидати <g/> . </p>
doc#81 Перша її близька зустріч з Україною в Москві — в особі того <g/> , хто став її чоловіком <g/> .