Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#92 Я був його « <g/> сусід <g/> » — Україна межує з Польщею <g/> , і він разом з жінкою Анною Семенівною навіть трохи понюхали України <g/> , коли <g/> , тікавши від гітлерівців 1939 року <g/> , опинилися на короткий час на Волині <g/> , де вона працювала лікарем <g/> , поки він не дістав покликання до польського представництва в Самарі-Куйбишеві <g/> .
doc#55 правопис на Україні був <g/> , як правило <g/> , справою приватною <g/> .
doc#90 Хай живуть аматори кавуна <g/> . </p><p> Липень 1991 </p><p> « <g/> ГОЛУБИЙ ДУНАЙ <g/> » </p><p> Офіційна совєтська критика в Україні підносить як останнє досягнення української літератури роман Олеся Гончара « <g/> Голубий Дунай <g/> » <g/> . Роман
doc#38 Мабуть <g/> , вони лишилися йому невідомі через майже цілковиту неприступність цих видань поза Україною <g/> .
doc#70 Тепер <g/> , коли перекинуто перші хисткі містки через кордони й моря <g/> , люди посунули на протилежний бік <g/> : з України — назовні і ззовні — на Україну <g/> , і ці прокладачі занедбаних шляхів принесли із собою не тільки факти <g/> , а й великі ілюзії <g/> .
doc#51 Від них Куліш сподівається майбутнього України — </p><p> Слово нам верне і силу давнезну і волю <g/> , </p><p> І не один в нас лавровий вінок обів'є круг чола <g/> . </p>
doc#89 А все-таки води ці не зовсім застояні і якийсь мінімум руху в них є. Є і деякі своєрідності місцевого характеру в Україні <g/> , як і в усьому сузір'ї радянських народів <g/> . </p>
doc#46 Але на яку майбутню Україну міг Маланюк сподіватися у відриві від цих людей ( <g/> та ще й у відриві від галичан <g/> ) <g/> ?
doc#29 <p> Після Віриної смерти в нас зберігався примірник Тичининого « <g/> Вітру з України <g/> » <g/> .
doc#10 <p> Хоч діяльність обох належить до розмірно недавнього часу <g/> , але в хуртовині подій на Україні загубилася більшість документів доби і загинула більшість живих свідків <g/> .
doc#52 Чи дуже це різниться від позиції Леніна 1919 року <g/> , коли він погоджувався на незалежну Україну <g/> , але тимчасово <g/> , поки не вляглися пристрасті <g/> , поки зброя в українських руках <g/> , а там побачимо <g/> ?
doc#31 На Україні вони небезпечніші від усієї самвидавної літератури <g/> , разом узятої <g/> , поза межами України ніхто досі не здобувся на таке діло <g/> .
doc#77 Були свої невигладні особливості в формуванні покоління в Центральній Україні і на Волині <g/> , в Галичині і на Буковині <g/> , у Закарпатті <g/> .
doc#12 : унісон <g/> , Україна <g/> , Угорщина <g/> , історія <g/> , Ісак ( <g/> але Іван—і Йван <g/> ) <g/> . </p>
doc#39 <p> </doc> </p><p> І </p><p> « <g/> Старший боярин <g/> » <g/> , повість Тодося Осьмачки <g/> , — це наче сама Україна <g/> .
doc#53 Реальністю для молоді було існування села на Україні <g/> , спиратися в мові треба було на цю реальність <g/> , хай до цього й додавалися ще деякі романтичні поривання й прагнення <g/> .
doc#72 Що більше <g/> , таке дослідження — хто б його не провадив — ледве чи було б побажане сьогодні на Україні <g/> , де загальна політика спрямована якраз на те <g/> , щоб відвернути увагу й зацікавлення мовців од подібних питань <g/> .
doc#75 Вони хочуть бути тільки пригадкою <g/> , що був письменник Хвильовий <g/> , факт кардинально викорчуваний з свідомости людей і в Україні <g/> , і на еміґрації <g/> . </p>
doc#19 У ті похмурі роки терпіння й малих діл поет спромігся на гордий заклик <g/> : </p><p> Не давайтеся ж у руки </p><p> Катам України <g/> , </p><p> Не давайтеся на муки <g/> , </p><p> Бийтесь до загину <g/> . </p>
doc#35 У своїх віршах він писав <g/> : « <g/> На Україні не один гине <g/> , Україна — море нині червоне <g/> » і далі <g/> : « <g/> Як човен на воді валами ся хвіє <g/> , Так з Україною нашою діє <g/> , І гірше ще — човен пливе водою <g/> , А Україна - в крові <g/> » <g/> .