This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 | до правди в сорокових роках <g/> . У новій | Україні | людність повинна буде однаково підносити |
doc#9 | і надмірний апарат з центром поза межами | України | міг допомогти <g/> , щоб перемогла ця структура <g/> . </p><p> В |
doc#10 | . </p><p> 10. Пленум Правописної комісії в Харкові <g/> . “ <g/> | Україна | <g/> ” 1925 <g/> , ч.6 <g/> , ст <g/> . 173—175. </p><p> 11. Розділ “ <g/> Правопис |
doc#10 | наукова діяльність була неподільно зв'язана з | Україною | <g/> , Українською Академією Наук і українською |
doc#11 | від того не позначеного на мапах центру | України | <g/> , щонайменше галицької <g/> . А може <g/> … Може <g/> , він і над |
doc#14 | , — тими <g/> , що « <g/> Ах <g/> , Україно <g/> » <g/> , « <g/> Я і Україна <g/> » <g/> , « <g/> | Україна | і я <g/> » <g/> , « <g/> Я розпрощався з тобою <g/> , Вкраїно <g/> » <g/> , « <g/> Ми |
doc#16 | в шкідливих націоналістах <g/> . От « <g/> Радянська | Україна | <g/> » в числі з 27.11.47 обурюється <g/> , що « <g/> аж до |
doc#16 | з тієї самої революції сходу і її поразки на | Україні | <g/> , нерозуміння якої Р. Лісовий закидає |
doc#17 | непівського міста <g/> . Куліш не жаліє старої | України | <g/> , бо він знає і бачить <g/> , що вона себе вичерпала і |
doc#18 | ( <g/> котурни <g/> , Оріон <g/> ) і сучасного <g/> , Палестини і | України | <g/> , Мойсея і самого Франка <g/> . Ішлося про |
doc#19 | цілковитої самотности в найдальшому кутку | України | <g/> , майже позбавленому національної свідомосте |
doc#19 | утисків українського слова в підросійській | Україні | <g/> . Якихось дванадцять рядочків опубліковано з |
doc#19 | , 1868 <g/> ) <g/> ; то <g/> , в хвилини щастя <g/> , любка нагадує йому | Україну | ( <g/> « <g/> Буря виє <g/> » <g/> , 1876 <g/> ) <g/> ; весна навіває на нього |
doc#20 | , і може всім майбутнім еміґрантам з | України | <g/> . </p><p> Застережуся <g/> : у житті ми не звали один одного |
doc#24 | творчістю <g/> , болем і перемогою <g/> . Червоний колір | України | в « <g/> Вертепі <g/> » — не вираз тих чи тих |
doc#24 | людини <g/> . І не тільки в силу того силогізму <g/> , що | Україна | — частина людства і <g/> , отже <g/> , те <g/> , що стосується до |
doc#24 | з нею національно-політична ідея месіянства | України | <g/> , з особливою переконливістю виростає ВІРА — |
doc#24 | вважати <g/> , що жінка з цвинтаря — це справді образ | України | <g/> . </p><p> Але до цього ми ще повернемося трохи згодом <g/> , а |
doc#26 | відкидаючи його <g/> , не слід забувати <g/> , що суржик на | Україні | — різновид української мови <g/> . Поза Україною |
doc#26 | . Уже тут Шевченко говорить про | Україну | як носія « <g/> слави козацької <g/> » <g/> , про розмову |