Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 , інший <g/> , перший ( <g/> колишні форми першого ступеня іний <g/> , первий цілком вийшли з ужитку <g/> ) <g/> ; ще більше поширене це явище на Заході України <g/> , де <g/> , скажімо <g/> , більший означає просто великий <g/> , довший — довгий <g/> , старший — старий <g/> , відрізняючися від первісних форм першого ступеня тільки ледь відчутним відтінком « <g/> цензурного применшення« <g/> , ніби більшої ввічливости <g/> . </p>
doc#40 Ширше вживаний він на Заході України <g/> , де в обігу є слова вербунок <g/> , трапунок <g/> .
doc#24 І саме на русі протиріч в нібито звичайному <g/> : дитяча гра <g/> , сцена кохання <g/> , прогулянка за місто <g/> , похорон — саме на цьому з особливою переконливістю виростає основна філософсько-етична ідея « <g/> Вертепу <g/> » — ідея вічного неспокою — і пов'язана з нею національно-політична ідея месіянства України <g/> , з особливою переконливістю виростає ВІРА — віра в людину і віра в Україну <g/> , яка наскрізь проймає « <g/> Вертеп <g/> » <g/> , як і весь український культурний ренесанс двадцятих років <g/> .
doc#84 Тисячу разів мав рацію Юрій Липа <g/> : боротьба за Україну <g/> , за українця <g/> , боротьба на Україні є боротьба тільки і виключно за чи проти національної гордости українця <g/> .
doc#68 Образи такої тональности взагальнюються в образ самої України <g/> , зрадженої й зрадливої <g/> , моєї й чужої мені <g/> , божевільної « <g/> вичужілої вітчини <g/> » <g/> , « <g/> храму <g/> , зазналого скверни <g/> » <g/> , « <g/> нестерпної рідної чужини <g/> » — України <g/> , де нема живих людей — </p><p> Горить свіча — </p><p> а спробуй <g/> , відшукай людину </p><p> на всю велику Україну <g/> , </p><p> де навіть під час останнього Страшного Суду покинуть яму змертвихвсталі <g/> , а ці — ще спатимуть — і далі <g/> . </p>
doc#9 Коли хочеш карати Росію й Україну <g/> , карай їх огнем <g/> , мечем <g/> , чим хоч <g/> , — тільки не прилученням Галичини <g/> , бо в нас же й свого сміття стане Дніпро перегородити <g/> »4. </p><p> Одначе така негативна оцінка всього галицького не завадила тому <g/> , що в мові М Драгоманів помітно піддався галицьким впливам <g/> , як це слушно констатував ще в 1913 р. М. Жученко <g/> : « <g/> Драгоманов <g/> , мову якого ми вважаємо за найкращий зразок наукової української мови <g/> , під кінець <g/> , коли йому доводилось друкувати свої писання виключно у галицьких виданнях <g/> , почав писати більше вже на галицький зразок <g/> »5. </p><p> І — зауважимо мимохідь — це
doc#62 Лівицька-Холодна заслуговує на такий портрет <g/> , на таку реконструкцію не тільки тим <g/> , що вона сама - одна з провідних постатей української <g/> , твореної поза Україною <g/> , літератури <g/> , а й тим <g/> , що риси її особи <g/> , її життєпису невигладно вкарбовані в листи <g/> , до неї писані <g/> . </p>
doc#19 Здається <g/> , що <g/> , зваживши обставини службової праці письменника <g/> , зваживши обставини його цілковитої самотности в найдальшому кутку України <g/> , майже позбавленому національної свідомосте й можливостей культурної праці <g/> , можна дійти висновку <g/> , що Мова <g/> , принаймні після 1878 року <g/> , писав розмірно багато <g/> , працював <g/> , скільки міг <g/> . </p>
doc#31 Якщо говорити про його раціональні корені <g/> , то можна згадати — для Хвильового — два <g/> : географічне становище України <g/> , мовляв <g/> , на межі Европи і Азії і наявність комунізму <g/> .
doc#18 Але це не було його завданням у « <g/> Мойсеї <g/> » <g/> , де йшлося про злиття <g/> , синтезу старогебрейського <g/> , грецького ( <g/> котурни <g/> , Оріон <g/> ) і сучасного <g/> , Палестини і України <g/> , Мойсея і самого Франка <g/> .
doc#81 <p> Я подався до ДВОУ <g/> , Державного видавничого об'єднання України <g/> , на Сумській <g/> , один чи два будинки від рогу Римарської <g/> , майже дома <g/> , і потрапив до рук редактора Журківського <g/> .
doc#75 Скільки дискусій про те <g/> , чи Хвильовий був комуністом <g/> , чи націоналістом <g/> , чи зрадником України <g/> , нагадують точнісінько ті дискусії <g/> , що їх провадив довгов'язий і бородатий кур'єр Антошка з Хвильовим яко керівником державного видавництва <g/> , — застерігаюся тільки <g/> , що й державне видавництво з його головним редактором Пульхерією Івановною Жохою і кур'єром Антошкою — теж не портрет установи на Сумській <g/> , 31 у Харкові <g/> , що вони теж приносять запах слова <g/> . </p>
doc#86 Якби твори наших 20-х років перевидати сьогодні в Україні <g/> , напевне <g/> , реакція була б подібна <g/> .
doc#16 І якщо в характеристиці суті вісниківства ми були згодні з розумною статтею Р. Лісового <g/> , то тут ним здається <g/> , що він підійшов до справи надто льокально <g/> , обмежившися на маштабах галицьких <g/> , тоді як з нашого погляду донцовщина не була явищем тільки галицьким <g/> , а була логічним і неминучим висновком з тієї самої революції сходу і її поразки на Україні <g/> , нерозуміння якої Р. Лісовий закидає галицьким поколінням <g/> . </p>
doc#45 Вгадуються також відлуння загальних подій <g/> : розгром польського повстання <g/> , а отже й втрата щільно пов'язаного з ним сподівання на пробудження України <g/> , повсюдна перемога реакції <g/> .
doc#92 Через те <g/> , що ніхто з присутніх американських делегатів ( <g/> Роман Якобсон <g/> , Е. <g/> ) не забрали голосу <g/> , я вважав за потрібне виступити з заявою <g/> , в якій я <g/> , не входячи в деталі Вашого відходу з України <g/> , повідомив <g/> , що знаю Вас особисто <g/> , що в мене склалося враження <g/> , що відходили Ви з України зовсім не так добровільно <g/> , як казав Білодід <g/> , і що я Вас уважаю за видатного мовознавця <g/> .
doc#60 Звичайно <g/> , речі з-поза Радянського Союзу приходять на Україну <g/> , приходять вони і в українську мову <g/> .
doc#32 <p> Практичний <g/> , цілеспрямований і дієвий <g/> , Кубійович у НТШ поставив майже все на карту практично потрібних і економічно доцільних проектів <g/> , що приносили б гроші <g/> , а не розтринькували б їх — гандбух ( <g/> підручна книга <g/> ) України <g/> , а потім Енциклопедія України <g/> , проекти грошово рентабельні <g/> , але не розвідкового <g/> , а компілятивного характеру <g/> .
doc#62 До видання вибирали передусім листи ідеологічні і листи <g/> , що кидають світло на історію України <g/> , підросійської й галицької <g/> .
doc#72 Такою були поляки для Західної України <g/> , росіяни для Східної <g/> .