Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 “ <g/> Україна <g/> ” 1925 <g/> , ч.6 <g/> , ст <g/> .
doc#82 <p> Мої друзі в Києві <g/> , Харкові <g/> , Львові кажуть мені <g/> , що на Україні я дебютант і тому треба було б <g/> , щоб сказав слово про себе <g/> .
doc#20 « <g/> Радянське літературознавство <g/> » 12 <g/> , 2. Київ 1968. </p><p> </doc> </p><p> Я думаю <g/> , що ці напівспогади <g/> , напівстаттю я винен усім <g/> , хто знав нас обох <g/> , усім читачам <g/> , що цікавляться літературою <g/> , і може всім майбутнім еміґрантам з України <g/> . </p>
doc#28 Зеров і неоклясицизм є синоніми <g/> , а ніякої школи Миколи Зерова поза нечисленними епігонами в підсовєтській Україні <g/> , яких він сам охоче відцурався б <g/> , і численними епігонами по цей бік Збруча <g/> , не було <g/> .
doc#45 <p> Потебня тримався осторонь не тільки найближчого оточення в провінційному Харкові <g/> , не мав він контактів ні з ширшим громадським життям на Україні ( <g/> про що дакладніше далі <g/> ) <g/> , ні будь-де в Російській Імперії <g/> .
doc#61 Ховається за цим безодня зневаги до конкретної української людини під советами <g/> , за абстрактною <g/> , справді поза часом і простором Україною еміграційних уяв забуваються живі люди <g/> , що власне і є сама Україна <g/> . </p>
doc#31 Еллан <g/> » <g/> , що була надрукована 1927 р. До цього періоду належить також памфлет « <g/> Україна чи Малоросія <g/> ?
doc#62 До видання вибирали передусім листи ідеологічні і листи <g/> , що кидають світло на історію України <g/> , підросійської й галицької <g/> .
doc#50 У 2-ій октаві є неясний спершу образ вічної й невмовчної « <g/> луни від таємних діл <g/> » — він буде ніби забутий <g/> , але далі <g/> , в кінці 3-ої октави розкриється <g/> : це луна боротьби України за свою незалежність — луна і Полуботка й Павлюка <g/> .
doc#81 Мешкання було п'ятикімнатне <g/> , і там ми прожили аж до лютого 1943 року <g/> , коли почалася епопея нашого виходу з України на захід <g/> .
doc#59 І Ірин вирушає до людей <g/> , на Україну — може на смерть <g/> , але потойбіч зневіри <g/> . </p>
doc#65 Чи треба знов повторювати те <g/> , про що я писав у попередньому огляді “ <g/> Мовознавства <g/> ” <g/> , — що <g/> , незалежно від мого ставлення до політичної системи на Україні <g/> , бажання поліпшити працю мовознавчого закладу й журналу аж ніяк не спрямоване на повалення політичної системи і цьому поваленню не сприяє ( <g/> як і не перешкоджає <g/> ) <g/> ? </p>
doc#37 Життя на Україні я уявляв собі за передвоєнним зразком <g/> , як відбудовувалася зруйнована Україна <g/> , через які труднощі й напруги <g/> , через який терор вона проходила <g/> , ми не уявляли собі <g/> .
doc#4 ( <g/> Та навіть у « <g/> Сімох літерах <g/> » <g/> , якщо зважити на те <g/> , що ці сім літер означають « <g/> Україна <g/> » і « <g/> Петлюра <g/> » <g/> , програмовість далеко менше послідовна <g/> , ніж можна було б сподіватися <g/> .
doc#76 Так мало б це виглядати <g/> , якби ідея і слово постали на Україні <g/> . </p>
doc#88 проте варто подумати перед тим <g/> , як це зробити <g/> … </p><p> Історія заячого навчання науковців совєтської України — це тема для окремої книги <g/> . Воно поділяється на кілька етапів <g/> , на кілька
doc#95 І <g/> , нарешті <g/> , був ще мотив корисности — кожний з еміграції їде до Львова <g/> , Україна <g/> , так виглядає <g/> , існує на осі Львів — Київ <g/> .
doc#32 <p> Практичний <g/> , цілеспрямований і дієвий <g/> , Кубійович у НТШ поставив майже все на карту практично потрібних і економічно доцільних проектів <g/> , що приносили б гроші <g/> , а не розтринькували б їх — гандбух ( <g/> підручна книга <g/> ) України <g/> , а потім Енциклопедія України <g/> , проекти грошово рентабельні <g/> , але не розвідкового <g/> , а компілятивного характеру <g/> .
doc#58 Річ бо в тім <g/> , що інші герої — позитивні борці за Україну <g/> , а Олекса — опортуніст <g/> , моя-хата-з-крайник <g/> , і так йому й треба <g/> . </p>
doc#68 Україна — це трунок <g/> , що сп'яняє поета й робить його одержимим <g/> , і це трутизна <g/> , що вбиває його тіло й дух і веде до загибелі — </p><p> За стодалями вітчизна <g/> , </p><p> перестрашене пташа <g/> , </p><p> то мій трунок і трутизна <g/> , </p><p> нею витліла душа <g/> , — </p><p> трутизна ще й тому <g/> , що країна й народ отруєні тим <g/> , що інший поет-в'язень і засланець називав московською блекотою — </p><p> Україно <g/> !