Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#38 Течії з'являлися на Україні запізненно <g/> , нові течії не змагалися з старими <g/> , а поступово в них вростали <g/> .
doc#39 Діється вона у довічній <g/> , невмирущій Україні — Україні людських душ <g/> .
doc#40 На Україні науку про синтаксичні фігури широко проваджено в XVII-XVIII ст <g/> .
doc#44 Бо на еміграції це було справою прозріння <g/> , а на Україні це вимагало ще МУЖНОСТИ <g/> .
doc#45 <p> Потебня тримався осторонь не тільки найближчого оточення в провінційному Харкові <g/> , не мав він контактів ні з ширшим громадським життям на Україні ( <g/> про що дакладніше далі <g/> ) <g/> , ні будь-де в Російській Імперії <g/> .
doc#47 Для таких <g/> , як Маланюк <g/> , що знали Україну <g/> , ця ілюзія могла бути також травматичною <g/> .
doc#50 У 2-ій октаві є неясний спершу образ вічної й невмовчної « <g/> луни від таємних діл <g/> » — він буде ніби забутий <g/> , але далі <g/> , в кінці 3-ої октави розкриється <g/> : це луна боротьби України за свою незалежність — луна і Полуботка й Павлюка <g/> .
doc#51 Виходило <g/> , отже <g/> , що північні поліфтонги не були решткою старого загальноукраїнського стану <g/> , що південь України ніколи їх взагалі не знав <g/> .
doc#52 Так створився стан <g/> , коли історія України знана на Україні тільки невеличкій групі інтелектуалів <g/> , більшість яких ув'язнена або усунена від фахової праці <g/> . </p>
doc#54 Тим більше можна повірити в культ дружби <g/> , що росте в душі змученої <g/> , стомленої і все таки повної сили і віри в життя української людини в Україні <g/> .
doc#56 Нове слово - якщо вже йдеться про публічні деклярації — може і повинно бути тільки одне <g/> , беззастережне визнання повної незалежносте України на всій її адміністративній і етнографічній території <g/> .
doc#57 Дальшим розвитком <g/> , насамперед <g/> , тому <g/> , що тут кожна баня ніби розтята по вертикалі навпіл <g/> , ніби символ переслідувань Церкви на Україні <g/> .
doc#58 Річ бо в тім <g/> , що інші герої — позитивні борці за Україну <g/> , а Олекса — опортуніст <g/> , моя-хата-з-крайник <g/> , і так йому й треба <g/> . </p>
doc#59 І Ірин вирушає до людей <g/> , на Україну — може на смерть <g/> , але потойбіч зневіри <g/> . </p>
doc#60 Тільки <g/> , після кінця режиму Сталіна можна говорити про певні спроби відродження пуризму на Україні <g/> .
doc#61 Ховається за цим безодня зневаги до конкретної української людини під советами <g/> , за абстрактною <g/> , справді поза часом і простором Україною еміграційних уяв забуваються живі люди <g/> , що власне і є сама Україна <g/> . </p>
doc#62 До видання вибирали передусім листи ідеологічні і листи <g/> , що кидають світло на історію України <g/> , підросійської й галицької <g/> .
doc#63 А ширший — бо це ж є питання про українську самобутність і про українське учнівство — питання <g/> , яке пройняло наші двадцяті роки <g/> , стоїть в усій гостроті тепер і стоятиме завжди <g/> , поки є Україна і Европа поза Україною <g/> . </p>
doc#64 Але про роки німецької окупації України 1941 — 1944 з певністю можна сказати — і щоденник Любченків тут найкращий свідок <g/> , — що це було справді так <g/> .
doc#65 Чи треба знов повторювати те <g/> , про що я писав у попередньому огляді “ <g/> Мовознавства <g/> <g/> , — що <g/> , незалежно від мого ставлення до політичної системи на Україні <g/> , бажання поліпшити працю мовознавчого закладу й журналу аж ніяк не спрямоване на повалення політичної системи і цьому поваленню не сприяє ( <g/> як і не перешкоджає <g/> ) <g/> ? </p>