Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 З Галичини він шириться на Велику Україну <g/> .
doc#9 <p> І все-таки <g/> , незважаючи на це <g/> , не можна погодитися з А. Кримським <g/> , коли він <g/> , говорячи про мову І. Франка <g/> , а розуміючи під нею взагалі мову галицького письменства й інтелігенції <g/> , пише <g/> : « <g/> Тільки ж коли говоритимем про граматику і правопис у Франка <g/> , то треба сконстатувати <g/> , що вони впливу на нашу Україну абсолютно не мали ніякого <g/> »lii <g/> .
doc#9 Висловлював такі припущення і М. Драгоманов <g/> , а слідом за ним — А. Кримський <g/> : « <g/> Здається <g/> , можна лякатися <g/> , що колись віщування Драгоманова здійсниться <g/> , маленька Галичина переважить велику Україну <g/> …
doc#10 далі <g/> ) <g/> ; потрете Курило <g/> , скільки знати <g/> , взагалі не виявляла нахилу до вимушеної самокритики <g/> , і коли самостійна творча праця на Україні для неї стала неможлива <g/> , вона воліла покинути Україну <g/> , — але в умовах підневільносте науковця в 30-их роках не забирала голосу й в Москві <g/> ; і <g/> , нарешті <g/> , вже і в ранніх працях Курило видні посилання і на інших учителів <g/> , що не могли вкластися в рамки народницько- романтичної школи <g/> . </p>
doc#10 Вона приходить до висновку <g/> , що зміна 'а > 'е ( <g/> 'и <g/> ) в позакарпатських західньоукраїнських говірках охоплює як правило ті слова <g/> , де польська мова має ȩ <g/> , а систематичніше здійснена ця зміна в південній частині гуцульського діялекту <g/> , де вона охоплює всі 'а. Щоб пояснити цей розподіл фактів <g/> , Курило вдається до історії польського колонізаційного руху на Західну Україну і висуває тезу про те <g/> , що перехід ‘а в ‘е в українській мові постав під впливом польської мови там <g/> , де польська мова має ȩ <g/> , а там <g/> , де стосунки з польською мовою не були такі безпосередні <g/> , поширено зміну на всяке 'а ( <g/> 20 <g/> , 104 <g/> ) <g/> .
doc#13 Ми не бачимо <g/> , що Ярина — в ясирі <g/> , ми зустрінемося з нею тільки в натовпі виведених з Криму назад в Україну потурнаків <g/> .
doc#13 Чому вона <g/> , жертвуючи навіть зустріччю з Данилом <g/> , відмовилася йти в Україну <g/> ?
doc#16 Закликається <g/> , щоб оця неукраїнська « <g/> еліта <g/> » прийшла на Україну і всупереч усім традиціям і властивостям українського народу стала над ним і командувала ним <g/> , — що <g/> , власне <g/> , по- своєму і намагаються тепер робити большевики <g/> . </p>
doc#16 Цілком можливо ( <g/> і так часто бувало в історії <g/> ) <g/> , що він внутрішньо переконаний <g/> , що його наука — українська наука <g/> , наука української еліти і що вона становить собою єдиний спосіб вивести Україну з бездоріжжя на велику путь <g/> .
doc#18 В статті « <g/> Nieco о sobie samym <g/> » він писав про Україну <g/> : « <g/> Що мені в ній любити <g/> ?
doc#19 То любов оспівується як розрада серцю <g/> , обкипілому кров'ю за нещасливу Україну ( <g/> « <g/> Під стріхою убогою <g/> » <g/> , 1868 <g/> ) <g/> ; то <g/> , в хвилини щастя <g/> , любка нагадує йому Україну ( <g/> « <g/> Буря виє <g/> » <g/> , 1876 <g/> ) <g/> ; весна навіває на нього думки про Україну ( <g/> « <g/> Напровесні <g/> » <g/> , 1882—1890 <g/> ) і т. д. і т. д. Лицар однієї ідеї — такий є Василь Мова як лірик <g/> .
doc#19 То любов оспівується як розрада серцю <g/> , обкипілому кров'ю за нещасливу Україну ( <g/> « <g/> Під стріхою убогою <g/> » <g/> , 1868 <g/> ) <g/> ; то <g/> , в хвилини щастя <g/> , любка нагадує йому Україну ( <g/> « <g/> Буря виє <g/> » <g/> , 1876 <g/> ) <g/> ; весна навіває на нього думки про Україну ( <g/> « <g/> Напровесні <g/> » <g/> , 1882—1890 <g/> ) і т. д. і т. д. Лицар однієї ідеї — такий є Василь Мова як лірик <g/> .
doc#19 То любов оспівується як розрада серцю <g/> , обкипілому кров'ю за нещасливу Україну ( <g/> « <g/> Під стріхою убогою <g/> » <g/> , 1868 <g/> ) <g/> ; то <g/> , в хвилини щастя <g/> , любка нагадує йому Україну ( <g/> « <g/> Буря виє <g/> » <g/> , 1876 <g/> ) <g/> ; весна навіває на нього думки про Україну ( <g/> « <g/> Напровесні <g/> » <g/> , 1882—1890 <g/> ) і т. д. і т. д. Лицар однієї ідеї — такий є Василь Мова як лірик <g/> .
doc#22 <p> Одначе як Франція <g/> , хоч і з запізненням <g/> , наздогнала Україну в поставленні теми <g/> , так вона наздожене її і в розв'язанні теми <g/> .
doc#22 За Бланденом <g/> , німці прийшли на Україну не тільки як колонізатори і вбивці <g/> , але так само як представники західного культурного кола <g/> .
doc#23 <p> Шевченко починає з констатування Невідкличної наявности своїх трагічних дум <g/> , показує <g/> , як вони постали — вони виросли з туги за українською дівчиною <g/> , за краєвидом України ( <g/> « <g/> степи та могили <g/> , що на Україні <g/> » <g/> ) <g/> , за минулим вільної колись козацької країни ( <g/> « <g/> там родилась <g/> , гарцювала козацькая воля <g/> » <g/> ) і з усвідомлення трагічного стану України тепер ( <g/> « <g/> виросла могила <g/> , А над нею орел чорний Сторожем літає <g/> » <g/> ) <g/> , — і <g/> , посилаючи свої думи на Україну <g/> : </p><p> Там найдете щире серце </p><p> І слово ласкаве <g/> , </p><p> Там найдете щиру правду <g/> , </p><p> А ще <g/> , може <g/> , й славу <g/> …
doc#23 , </p><p> просить Україну прийняти й привітати його думи <g/> . </p>
doc#24 І саме на русі протиріч в нібито звичайному <g/> : дитяча гра <g/> , сцена кохання <g/> , прогулянка за місто <g/> , похорон — саме на цьому з особливою переконливістю виростає основна філософсько-етична ідея « <g/> Вертепу <g/> » — ідея вічного неспокою — і пов'язана з нею національно-політична ідея месіянства України <g/> , з особливою переконливістю виростає ВІРА — віра в людину і віра в Україну <g/> , яка наскрізь проймає « <g/> Вертеп <g/> » <g/> , як і весь український культурний ренесанс двадцятих років <g/> .
doc#24 Інтелігенція <g/> , вигартувавши <g/> , оформивши новий свій світогляд <g/> , здатна вже прийняти <g/> , пригостити і сприйняти нову чи оновлену в єднанні з промисловою клясою <g/> , з робітництвом Україну — таке могло б бути символічне значення цієї сцени <g/> , якщо вважати <g/> , що жінка з цвинтаря — це справді образ України <g/> . </p>
doc#24 <p> Втілено в цей образ Україну <g/> ; і втілено в нього землю <g/> ; і втілено в нього образ вічного життя <g/> , що в болях кохає і народжує <g/> .