Concordance

This action may take several minutes for large corpora, please wait.

doc#58	Усупереч назві книжки <g/> , місце дії тут — не Україна і доба не 20 сторіччя <g/> , а скрізь і ніде <g/> , а тому теж і Україна <g/> , і двадцяте сторіччя <g/> .
doc#24	Вічна молодість <g/> , вічна плідність <g/> , вічна чистота <g/> , вічне життя і вічна Україна — ось зміст цього образу <g/> .
doc#9	<p> У літературі письменники — вихідці з Галичини створюють навіть своє окреме літературне об'єднання — « <g/> Західна Україна <g/> » <g/> .
doc#31	] » й « <g/> Думок проти течії <g/> » <g/> , а його знахідкою — « <g/> Апологети писаризму <g/> » і « <g/> Україна чи Малоросія <g/> ?
doc#74	Головним тереном майбутньої війни мусіла стати Україна <g/> , а тому її слід було жорстоко упокорити <g/> , перетворити на провінцію Росії <g/> .
doc#64	<p> Концепція літературної України була переможена тим гаслом <g/> , що його приписують Ленінові <g/> : « <g/> Дайте їм десять українських мов <g/> , аби Україна була наша <g/> » <g/> .
doc#10	<p> “ <g/> Україна <g/> ” 1924 <g/> , 4 <g/> , ст <g/> .
doc#55	<p> У цьому контексті виринає ще раз питання ( <g/> воно щоправда <g/> , більше стосується лексики і лише побічно — правопису <g/> ) про мовну спадщину середньоукраїнського періоду <g/> , коли Україна <g/> , окрайцем <g/> , опинилася в Східно-Центральній Европейській спільноті мов і народів <g/> .
doc#71	– 1949. – Ч. 2. – С. 99–107. </p><p> 51. Шерех Ю. Принципи і етапи большевицької мовної політики на Україні // Сучасна Україна <g/> .
doc#50	Тому несправедливість <g/> , заподіяна Україні <g/> , порушує гармонію величного походу зірок у великодню ніч <g/> , а в поезії — підкреслюємо <g/> : в поезії Шевченка Україна під неосяжним світовим притулом гуде до життя <g/> , мов перед сходом сонце молоде <g/> .
doc#60	Україна висунула кілька визначних пуристів <g/> .
doc#22	Україна вже успішно виліковується від хвороби малахіянства <g/> .
doc#55	<p> Правописні зміни <g/> , що провадили до таких наслідків <g/> , відбувалися в такій послідовності <g/> : </p><p> 1. Російська Україна не прийняла розрізнення і та ї після <g/> , відповідно <g/> , твердих і пом'якшених зубних приголосних перед і <g/> , як це було практиковане в Галичині і як було кодифіковане <g/> , приміром <g/> , С.Смаль-Стоцьким ( <g/> 1893 <g/> ) і Сімовичем ( <g/> 1918 <g/> ) <g/> .
doc#4	( <g/> Та навіть у « <g/> Сімох літерах <g/> » <g/> , якщо зважити на те <g/> , що ці сім літер означають « <g/> Україна <g/> » і « <g/> Петлюра <g/> » <g/> , програмовість далеко менше послідовна <g/> , ніж можна було б сподіватися <g/> .
doc#35	У своїх віршах він писав <g/> : « <g/> На Україні не один гине <g/> , Україна — море нині червоне <g/> » і далі <g/> : « <g/> Як човен на воді валами ся хвіє <g/> , Так з Україною нашою діє <g/> , І гірше ще — човен пливе водою <g/> , А Україна - в крові <g/> » <g/> .
doc#26	Важко повірити <g/> , але нема в Квітки й слова Україна <g/> , чотири рази вживаного в розмірно короткій ( <g/> 105 рядків <g/> ) поезії Шевченка <g/> ! </p>
doc#27	<p> Це правда <g/> , що Куліш бачив в українцях духовний світ <g/> , відмінний від російського <g/> , і вважав <g/> , що в політичній єдності з Росією Україна повинна зберегти свій окремий голос <g/> , про що далі <g/> .
doc#72	видання і в інших містах <g/> , але всі вони були ефемерні внаслідок урядового втручання ( <g/> Єфремов 78 <g/> ) <g/> : двомовне <g/> , українсько-російське “ <g/> Народное дело <g/> ” ( <g/> одне число <g/> ) <g/> , “ <g/> Народня справа <g/> ” ( <g/> одне число і “ <g/> Вісти <g/> ” ( <g/> п'ять чисел <g/> ) в Одесі <g/> ; “ <g/> Добра порада <g/> ” ( <g/> чотири числа <g/> ) <g/> , “ <g/> Запорожжя <g/> ” ( <g/> одне число <g/> ) і “ <g/> Боротьба <g/> ” ( <g/> одне число <g/> ) в Катеринославі <g/> ; “ <g/> Слобожанщина <g/> ” ( <g/> одне число <g/> ) в Харкові <g/> ; тижневик “ <g/> Зоря <g/> ” ( <g/> чотири випуски <g/> ) в Москві <g/> ; та “ <g/> Вільна Україна <g/> ” ( <g/> шість чисел <g/> ) в Санкт-Петербурзі ( <g/> Животко 110 і далі <g/> ) <g/> .
doc#68	) Україна <g/> . </p>
doc#61	Ховається за цим безодня зневаги до конкретної української людини під советами <g/> , за абстрактною <g/> , справді поза часом і простором Україною еміграційних уяв забуваються живі люди <g/> , що власне і є сама Україна <g/> . </p>