Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 <p> Українське політичне відродження 1917-20 і культурне відродження двадцятих років захопили в свою бурхливу й широку течію чимало людей неукраїнського походження <g/> , яких доля зв'язала з Україною <g/> .
doc#73 Тим гострішою це робить авторову ( <g/> і читачеву <g/> ) тугу за справжньою Україною <g/> .
doc#27 Це не тільки пристрасне заперечення того <g/> , що Куліш називає українськими націоналістами <g/> , а і алюзія <g/> , в посиланні на політику Петра І супроти українських сепаратистів <g/> , на визнання доцільности політичного панування Росії над Україною <g/> .
doc#91 Хто проведе межу між селом і Україною <g/> ?
doc#51 <p> Додаймо до цього <g/> , що Бузук <g/> , який був зв'язаний з Білоруссю не менше <g/> , ніж з Україною <g/> , брав участь як поет і критик також у білоруському літературному русі <g/> .
doc#63 <p> Супроти творчого конфлікту Косача відмінність передусім та <g/> , що Маланюк шукав сил <g/> , які б могли не його Україну зробити його Україною не деінде <g/> , не в Европі <g/> , а нібито в самій Україні <g/> , її майбутньому <g/> .
doc#36 Це наша перша зустріч з Україною <g/> . </p>
doc#63 Це тільки інший аспект того ж — сказати б <g/> , кулішівського — конфлікту з Україною <g/> .
doc#61 Ховається за цим безодня зневаги до конкретної української людини під советами <g/> , за абстрактною <g/> , справді поза часом і простором Україною еміграційних уяв забуваються живі люди <g/> , що власне і є сама Україна <g/> . </p>
doc#73 <p> І <g/> , нарешті <g/> , — людина еміґрації <g/> , людина поза Україною <g/> , свідомо протиставлена совєтсько-російській системі <g/> , часто — активний борець проти неї <g/> .
doc#84 Липа відчував потребу зломити ті мури <g/> , щити і — часто — просто фанерні куліси <g/> , які вісниківство ставило між Україною і світом <g/> .
doc#63 Трагічний европеїзм Косача і така ж трагічна пря Маланюка з Україною <g/> , і пісенність поетичної молоді <g/> , і ніби понад - хвилевий монументалізм Самчукового реалізму — і може навіть елементи неоклясики — все це має право на життя <g/> , і все це не загине й не мине безслідно <g/> .
doc#36 <p> Ґе єднали з Україною не лише кревні узи <g/> .
doc#9 місце поруч і нарівні з М. Старицьким <g/> , — розвиває цілу програму розподілу праці між Галичиною і Великою Україною <g/> : « <g/> До свого часу працювали більш галичани <g/> , але клопоти практичного життя зіпхнули їх переважно на дорогу науки та публіцистики <g/> .
doc#72 Четверта можливість — з'єднатися з Україною — існувала лише в теорії <g/> : Україну від Закарпаття відділяли землі <g/> , окуповані поляками й румунами <g/> , а до того соціяльні й політичні структури країн були надто різні <g/> .
doc#81 Сама співпраця з « <g/> Новою Україною <g/> » не ставила переді мною морально-етичних проблем <g/> .
doc#81 Його ставлення до того <g/> , що він бачив на Україні на схід від Галичини <g/> , було типове для багатьох галичан <g/> : з одного боку — захоплення « <g/> Великою Україною <g/> » <g/> , з другого — зневага до примітивізму місцевого життя <g/> .
doc#36 Але знов таки <g/> , враховуючи його зв'язок з Україною замолоду <g/> , таку можливість не слід відкидати <g/> . </p>
doc#63 А ширший — бо це ж є питання про українську самобутність і про українське учнівство — питання <g/> , яке пройняло наші двадцяті роки <g/> , стоїть в усій гостроті тепер і стоятиме завжди <g/> , поки є Україна і Европа поза Україною <g/> . </p>
doc#65 Україністів поза Україною далеко менше <g/> , ніж славістів <g/> .