Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Дотримуючися такої партійної лінії <g/> , Постишев зоставався необмеженим диктатором України до 1937 року <g/> . </p>
doc#72 Такою були поляки для Західної України <g/> , росіяни для Східної <g/> .
doc#52 Звісно <g/> , в усіх цих випадках українець виводиться не від слова Україна <g/> , а <g/> , всупереч кожній граматиці <g/> , від того алогічного <g/> , фантастичного <g/> , але якого ж живучого « <g/> українства <g/> » <g/> . </p>
doc#92 повнішої правди <g/> . </p><p> Установити бібліографію моїх статтів <g/> , що побачили світ на шпальтах « <g/> Нової України <g/> » ( <g/> деякі були заборонені цензурою <g/> , приміром моя стаття про Петлюру <g/> , хоч там
doc#72 Передусім відродилася українська періодична преса й заснувалися перші леґальні політичні газети на підросійській Україні <g/> .
doc#32 На зміну « <g/> Аналам <g/> » прийшла серія « <g/> Джерела до новітньої історії України <g/> » <g/> .
doc#52 Тому історія України взагалі <g/> , а її державні періоди зокрема <g/> , виключені з освіти й заборонені <g/> .
doc#72 І за політичною орієнтацією <g/> , і за культурними зв'язками <g/> , і навіть за особистим складом КП ( <g/> б <g/> ) У була фактично російською партією на Україні <g/> .
doc#9 І коли нерівномірність і неоднаковість суспільно-політичного розвитку Галичини й Великої України особливо сприяла витворенню діялектної многоосновности в українській літературній мові <g/> , то скільки б це не породжувало перехідних і швидкоплинних мовних труднощів і навіть непорозумінь <g/> , але в загальному балянсі розвитку української літературної мови це є явище <g/> , яке можна розцінити тільки позитивно <g/> . </p>
doc#72 про виплив “ <g/> галичанщини <g/> ” <g/> , колись таке живе і гостре в нашій пресі на Україні наддніпрянській <g/> , перепадає <g/> .
doc#72 <p> В добу Постишева на Україні — правда <g/> , не з його ІНІЦІАТИВИ — відбувався процес незвичайної ваги <g/> : централізація адміністративних установ Радянського Союзу <g/> .
doc#72 Загалом <g/> , в порівнянні до підросійської України <g/> , де українські часописи взагалі не виходили <g/> , розвиток періодичної преси був показний <g/> .
doc#26 на найелементарнішому рівні — рівні поодиноких слів — знайдемо в поезії цілу низку слів <g/> , яких « <g/> Енеїда <g/> » взагалі не знає <g/> : соловейко <g/> , калина <g/> , одинокий <g/> , гніздечко <g/> , в'янути ( <g/> про серце <g/> ) <g/> , щебетати ( <g/> в « <g/> Енеїді <g/> » тільки про пащекувату жіночку <g/> ) <g/> , дівчина <g/> , сохнути ( <g/> в значенні журитися <g/> ) <g/> , лози <g/> , дрібні ( <g/> про сльози <g/> ) <g/> , гай <g/> , гойдати <g/> , кобзар <g/> , діброва <g/> , прилинути <g/> , чужина <g/> , орел <g/> , грати ( <g/> про море <g/> ) <g/> , сіяти <g/> , як даремно шукали б ми в « <g/> Енеїді <g/> » й самого слова Україна <g/> , як даремно ми шукали б там і українського пейзажу взагалі <g/> . </p>
doc#83 Нічого майже не втративши політично <g/> , — адже Україна зберігала цілковиту внутрішню незалежність і майже цілковиту незалежність зовнішніх зносин <g/> , — умови зобов'язували її тільки прийняти московського воєводу й залогу до Києва і повідомляти Москву про посольства до Польщі чи Туреччини і про вибори гетьманів <g/> , — Україна <g/> , здавалося <g/> , діставала військову допомогу <g/> , а головне — їй відчинявся шлях до культурного завоювання страшного сусіда <g/> . </p>
doc#88 проте варто подумати перед тим <g/> , як це зробити <g/> … </p><p> Історія заячого навчання науковців совєтської України — це тема для окремої книги <g/> . Воно поділяється на кілька етапів <g/> , на кілька
doc#62 Він говорить про поширене вживання його імени <g/> , але не згадує про знання його творів на Україні <g/> .
doc#75 Я перефразував би її <g/> : Україну без музики ніякими гарматами не збудувати <g/> . </p>
doc#72 <p> А втім <g/> , практичну вагу мало те <g/> , що для двох частин України <g/> , розділених політичним кордоном <g/> , вибірл чи ль <g/> , з чи ґ зумовлювався російським або польським впливом <g/> , і в кожній частині друга система була невідома в щоденному вжитку <g/> .
doc#45 Франко в Нові пісні про Україну <g/> " ( <g/> 1888 <g/> ) дорікав Потебні за нахил до символістичної інтерпретації фолкльору <g/> , за те <g/> , що він " <g/> трохи перебільшує обсяг символізму в українських і загалом слов'янських піснях народних <g/> ” ( <g/> 27 <g/> , 190 <g/> ) <g/> .
doc#53 Але таке відставання на Україні було явищем загального порядку <g/> , якого Потебня не міг змінити — новий стиль приходив на зміну старому тоді <g/> , коли той старий ще не зміг вивершитися <g/> .