Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#102 Про те він пише у пашквілі про мене <g/> , надрукованому в « <g/> Літературній Україні <g/> » <g/> : як Валентина Данилівна зварила борщ <g/> , і який він був чудовий <g/> , і як я його з'їв <g/> .
doc#102 Ось ця книжка <g/> : « <g/> Юрію Володимировичу на згадку про літа молодії <g/> , харківські <g/> , і на спогад про зустріч в незалежній Україні <g/> .
doc#103 12 квітня о 9 годині ранку в Нью-Йорку на 94-му році життя автор цього сумно-іронічного зізнання <g/> , відомий у світі мовознавець і літературознавець ( <g/> остання найповніша бібліографія його праць охоплює 872 назви <g/> ) <g/> , лауреат Національної Шевченківської премії <g/> , академік Національної академії наук України <g/> , почесний президент Української Вільної Академії наук у США <g/> , професор Юрій ШЕВЕЛЬОВ відійшов у вічність <g/> .
doc#103 </p><p> — Років дев'ять-десять тому <g/> , якщо не помиляюся <g/> , Ви вперше в часи незалежности України приїздили до Києва й також погодилися дати мені інтерв'ю. Але перед початком розмови поставили умову
doc#103 Ці два томи <g/> , присвячені добі мого життя в Україні й Европі <g/> , написані років сорок тому <g/> .
doc#103 Адже Вас кілька разів висували на здобуття цієї найвищої премії України <g/> , а отримали Ви її лише після смерти автора « <g/> Прапороносців <g/> » <g/> .
doc#103 Ви власноруч у грудні 1999 року написали <g/> : « <g/> спогади розраховані на три частини <g/> : Україна — Европа — Америка <g/> » <g/> ? </p><p> — Третього тому не буде <g/> . Ніколи <g/> . Я