Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 <p> Українське політичне відродження 1917-20 і культурне відродження двадцятих років захопили в свою бурхливу й широку течію чимало людей неукраїнського походження <g/> , яких доля зв'язала з Україною <g/> .
doc#35 У своїх віршах він писав <g/> : « <g/> На Україні не один гине <g/> , Україна — море нині червоне <g/> » і далі <g/> : « <g/> Як човен на воді валами ся хвіє <g/> , Так з Україною нашою діє <g/> , І гірше ще — човен пливе водою <g/> , А Україна - в крові <g/> » <g/> .
doc#72 Затонський писав 1918 року <g/> : </p><p> Кожна організація <g/> , майже кожний член партії за свій страх і риск вирішував всі питання <g/> , що торкалися тактики відносно українського національного руху <g/> , котрий все ріс і ріс <g/> , і ставав чим далі крупнішим фактором політичної боротьби на Україні ( <g/> цитую з <g/> : Левинсь- кий 13 <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 Він слушно показує історичні причини галицького впливу на літературну мову <g/> : « <g/> Час ішов <g/> , і Галичина робила вплив і на Україну <g/> : молодші українці засвоювали галицькі мовні придбання <g/> , бо других не було <g/> …
doc#87 Тож не помилимося <g/> , сказавши <g/> : четвертий Харків — це вся Україна сьогодні <g/> , хіба <g/> , може <g/> , поки що з винятком « <g/> возз'єднаних <g/> » після 1939 року областей <g/> . </p>
doc#59 Галочка закохується в Україну <g/> , її полонить романтика визвольної боротьби <g/> , історична <g/> , часів козаччини <g/> , і сучасна –в героїчний рік нашого Закарпаття <g/> . </p>
doc#72 В листопаді того самого 1920 р. на П'ятій конференції КП ( <g/> б <g/> ) У емісар ЦК РКП ( <g/> б <g/> ) Г. Зінов'єв так пояснює політику українізації <g/> : </p><p> У чому суть національної політики на Україні <g/> ?
doc#101 Чи є вороги в України <g/> , в української держави <g/> ? </p><p> Ю. Ш. <g/> : Звичайно <g/> , Україна має своїх ворогів <g/> . І якщо йдеться про ворогів зовнішніх <g/> , то з ними мала
doc#20 Ми ніколи не довідаємося <g/> , чи воно <g/> , а може й саме спрямування на операцію не були наслідком бездушности американської медицини <g/> , яка аж надто часто керується статистикою й не зважає як слід на індивідуальні особливості пацієнта <g/> , а вони в людини <g/> , що провела молодість у голодній сталінській Україні <g/> , а зрілий вік у таймирському засланні <g/> , могли бути зовсім відмінні від тих <g/> , що спостерігаються в пересічного американця <g/> , виплеканого на стейках <g/> , гамбургерах і бейзболі <g/> … </p>
doc#81 Я вже писав <g/> , як Наум Каганович нападав на нього як на головного представника « <g/> буржуазного мовознавства <g/> » на Україні <g/> .
doc#72 На підросійській Україні цей напрям панував майже цілковито <g/> , на підавстрійській — переважно <g/> .
doc#84 Недурно « <g/> Оргія <g/> » її побачила сцену мало не за сорок років після свого написання <g/> , і то далеко поза Україною <g/> !
doc#40 <p> Через усе це промислово-технічна термінологія на Україні <g/> , як почасти й наукова взагалі <g/> , вимагала й вимагає реформи <g/> , тим більше <g/> , що ця галузь словника легше <g/> , ніж яка інша <g/> , піддається організації й плянуванню <g/> , бо може бути прищеплена через технічні школи <g/> .
doc#0 Це була Україна в усій її єдності й незгоді <g/> . </p>
doc#65 Одна була про становище української мови на радянській Україні <g/> .
doc#72 Четверта можливість — з'єднатися з Україною — існувала лише в теорії <g/> : Україну від Закарпаття відділяли землі <g/> , окуповані поляками й румунами <g/> , а до того соціяльні й політичні структури країн були надто різні <g/> .
doc#92 Калібанізм і канібалізм і досі отруюють на Україні спогад про воєнні роки <g/> .
doc#91 нею — втрата <g/> . </p><p> Так відкриває Гончарова « <g/> Таврія <g/> » шматочок дійсности української людини в Україні <g/> . Її розвиток і її болючу стагнацію <g/> . Рух вперед і скутість рук і ніг
doc#72 <p> Отож <g/> , коротко кажучи <g/> , в найгіршому стані — і де юре <g/> , і де факто — перебувала українська мова на підросійській Україні ( <g/> офіційно заборонена у громадському житті <g/> , шкільництві й літературі <g/> ) та під Угорщиною ( <g/> без правових ґарантій <g/> , а в дійсності цілком усунена з громадського життя <g/> ) <g/> ; в найкращому стані була вона в Галичині <g/> , де її вживано публічно <g/> ; становище на Буковині було проміжне <g/> ; на підавстрійських землях українську мову офіційно не переслідували <g/> , але ґарантовані їй права на практиці стосовано обмежено <g/> .
doc#72 Сірополко ( <g/> 201 <g/> ) <g/> , посилаючися на звіт Наркомосу на Шостому з'їзді Рад у грудні 1921 р. ( <g/> цей документ мені неприступний <g/> ) <g/> , наводить такі цифри <g/> : 1921 р. по всій Україні 63 % шкіл були українські <g/> , з них приблизно вісім десятих працювало на Поділлі <g/> , Київщині й Полтавщині <g/> , решта на Харківщині і в Донбасі <g/> ; у великих містах відсоток українських шкіл був значно нижчий <g/> : в Києві — 25 % <g/> , Катеринославі — 20 % <g/> .