Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Яких п'ять років тому так званий « <g/> Скрипників правопис <g/> » <g/> , шукаючи компромісу з Західньою Україною в складі Польщі <g/> , витворив норми <g/> , які не відповідали справжній <g/> , живій мові в жадній частині України <g/> .
doc#10 <p> Українське політичне відродження 1917-20 і культурне відродження двадцятих років захопили в свою бурхливу й широку течію чимало людей неукраїнського походження <g/> , яких доля зв'язала з Україною <g/> .
doc#73 <p> І <g/> , нарешті <g/> , — людина еміґрації <g/> , людина поза Україною <g/> , свідомо протиставлена совєтсько-російській системі <g/> , часто — активний борець проти неї <g/> .
doc#74 Час від часу преса повідомляла про виконання вироків над реальними людьми <g/> , членами фіктивних організацій <g/> , особливо після убивства С. Кірова в Ленінграді 1 грудня 1934 року ( <g/> убивство не мало <g/> , звичайно <g/> , ніякого зв'язку з Україною <g/> ) <g/> .
doc#27 Якщо виключимо роки заслання в Тулі <g/> , 1847—1850 <g/> , це суцільні метання між Україною <g/> , Петербурґом і закордоном <g/> .
doc#81 Подавав я і ті фраµменти його біографії <g/> , що їх зберегла моя пам'ять <g/> : студії в Федора Вовка <g/> , експедицію до Сербії <g/> , зустрічі з моєю безпосередньою родиною в літніх подорожах до Полтавщини <g/> , пізніший арешт <g/> , заслання <g/> , вимушене перебування поза Україною <g/> , знищення 1941 року разом з родиною <g/> .
doc#72 Що діється на Україні і з Україною <g/> .
doc#72 А хіба могло бути інакше <g/> , якщо і шкільництво <g/> , і преса <g/> , і сама звичка освічених людей говорити українською мовою на різноманітні теми виникли нещодавно <g/> , а зв'язки з підросійською Україною були дуже утруднені <g/> ?
doc#73 Тим гострішою це робить авторову ( <g/> і читачеву <g/> ) тугу за справжньою Україною <g/> .
doc#71 <p> xix Слова й вирази галицького походження <g/> , запроваджувані індивідуально <g/> , трапляються в мові майже всіх сучасних письменників <g/> , навіть тих <g/> , які ніколи в житті не мали зв'язків із Західною Україною ( <g/> приміром <g/> , Олесь Гончар <g/> ) <g/> .
doc#81 Я переклав кілька брошур і відійшов <g/> , зберігши приємний спогад про Журківського як учителя і як людину <g/> , що мала тягти працю <g/> , що не могла мати шансу на успіх <g/> , хіба б між Україною й Росією поставлено неперехідний бар'єр <g/> , а політика виключення всього російського тяглася б кілька десятиріч <g/> . </p>
doc#62 Можна припустити <g/> , хоч довести це ніхто не зможе <g/> , що в закоханні Олени Теліги в немолодому <g/> , невродливому <g/> , цинічному й неглибокому чоловікові могла якусь ролю відіграти її туга за незнаною <g/> , а такою <g/> , здавалося їй <g/> , чарівною Україною <g/> .
doc#36 Але знов таки <g/> , враховуючи його зв'язок з Україною замолоду <g/> , таку можливість не слід відкидати <g/> . </p>
doc#91 Хто проведе межу між селом і Україною <g/> ?
doc#27 Не тільки в манері поетичного складання в своїх " <g/> Досвітках <g/> ” він іде за слідом Шевченка — се ще дрібниця <g/> , і він пізніше отрясся з тої манери <g/> , — але найбільше фатальне і найбільше трагічне для нього було те <g/> , що до кінця життя він не міг вирватися з того круга понять <g/> , образів та проблем <g/> , які геніяльною рукою поклав перед Україною Шевченко <g/> .
doc#27 Це не тільки пристрасне заперечення того <g/> , що Куліш називає українськими націоналістами <g/> , а і алюзія <g/> , в посиланні на політику Петра І супроти українських сепаратистів <g/> , на визнання доцільности політичного панування Росії над Україною <g/> .
doc#9 місце поруч і нарівні з М. Старицьким <g/> , — розвиває цілу програму розподілу праці між Галичиною і Великою Україною <g/> : « <g/> До свого часу працювали більш галичани <g/> , але клопоти практичного життя зіпхнули їх переважно на дорогу науки та публіцистики <g/> .
doc#84 Треба було здобути Казахстан і зробити його Сірою Україною <g/> .
doc#24 Покищо твір коментовано тільки з одного боку <g/> : Юрій Гаморак побачив у « <g/> Вертепі <g/> » мистецьку реалізацію ідеї месіянства України <g/> , головну героїню твору — Жінку ототожнив він з Україною і відповідно до всього цього дав такий коментар окремим розділам <g/> : </p><p> Ось у першій частині — « <g/> Сольо неприкаяної лірики <g/> » — прегарними образами розкриває автор основну рису вдачі українця <g/> , його надмірну ліричність <g/> .
doc#84 Здобути Далекий Схід і зробити його Зеленою Україною <g/> .