Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 <p> Цей стан <g/> , що витворився був на Україні <g/> , був спільний для всіх неросійських частин СРСР <g/> .
doc#72 Україна стала складовою частиною Союзу <g/> , втративши права окремого громадянства <g/> , зовнїшніх дипломатичних зносин і багато ще інших прав <g/> .
doc#51 Перед 1917 роком на Україні було кілька видатних мовознавців <g/> , але вони не створили своїх шкіл і напрямів на Україні <g/> .
doc#72 Редактор видання професор Павло Р. Маґочі звернувся до автора цього нарису з пропозицією написати для цього видання частину про мовне питання на Україні в 20 сторіччі <g/> .
doc#72 Також не слід забувати <g/> , що частину газет </p><p> 50. Цілковито інші числа подано в ЕУ1 <g/> , 591 <g/> : 73 і 151. </p><p> 51. Зовсім інші дані подає Животко 158 <g/> , посилаючися на Ігнатієнка <g/> : 173 і 222. </p><p> 52. Для періодики <g/> , включно з газетами <g/> , Ігнатієнко 1926 <g/> , 70 наводить таку таблицю <g/> : </p><p> Рік </p><p> Загальне </p><p> число </p><p> українських </p><p> видань </p><p> 3 того на підросійській Україні </p><p> 3 того на австрійській Україні </p><p> Російських періодичних видань на Україні </p><p> 1917 </p><p> 172 </p><p> 106 </p><p> 21 </p><p> 751 </p><p> 1918 </p><p> 252 </p><p> 218 </p><p> 15 </p><p> 321 </p><p> 1919 </p><p> 243 </p><p> 173 </p><p> 49 </p><p> 222 </p><p> 1920 </p><p> 139 </p><p> 79 </p><p> 36 </p><p> 151 </p><p> 1921 </p><p> 181 </p><p> 77 </p><p> 55 </p><p> 188 </p><p> 1922 </p><p> 168 </p><p> 43 </p><p> 68 </p><p> 287 </p><p> видавали боротьбісти й УКП і то не лише в Києві <g/> , а і в Харкові <g/> , Катеринославі <g/> , Кам'янці-Подільському <g/> .
doc#71 Контакти між новітньою українською мовою в тому вигляді <g/> , як її вживано на підросійській Україні ( <g/> більша частина країни <g/> ) і як її вживано на підавстрійській Україні <g/> , не були постійні <g/> , та все ж <g/> , навіть попри евентуальні утруднення <g/> , загалом вони виявили себе як плідні для розвитку мови <g/> . </p>
doc#25 “ <g/> Україна <g/> ” 1924 <g/> , 4. </p><p> Ол <g/> .
doc#84 Україна <g/> . </p>
doc#74 Усе це штовхало Сталіна до пожвавлення політики коренізації на Україні <g/> .
doc#72 Також не слід забувати <g/> , що частину газет </p><p> 50. Цілковито інші числа подано в ЕУ1 <g/> , 591 <g/> : 73 і 151. </p><p> 51. Зовсім інші дані подає Животко 158 <g/> , посилаючися на Ігнатієнка <g/> : 173 і 222. </p><p> 52. Для періодики <g/> , включно з газетами <g/> , Ігнатієнко 1926 <g/> , 70 наводить таку таблицю <g/> : </p><p> Рік </p><p> Загальне </p><p> число </p><p> українських </p><p> видань </p><p> 3 того на підросійській Україні </p><p> 3 того на австрійській Україні </p><p> Російських періодичних видань на Україні </p><p> 1917 </p><p> 172 </p><p> 106 </p><p> 21 </p><p> 751 </p><p> 1918 </p><p> 252 </p><p> 218 </p><p> 15 </p><p> 321 </p><p> 1919 </p><p> 243 </p><p> 173 </p><p> 49 </p><p> 222 </p><p> 1920 </p><p> 139 </p><p> 79 </p><p> 36 </p><p> 151 </p><p> 1921 </p><p> 181 </p><p> 77 </p><p> 55 </p><p> 188 </p><p> 1922 </p><p> 168 </p><p> 43 </p><p> 68 </p><p> 287 </p><p> видавали боротьбісти й УКП і то не лише в Києві <g/> , а і в Харкові <g/> , Катеринославі <g/> , Кам'янці-Подільському <g/> .
doc#51 <p> І справді <g/> , щоб подолати свою теперішню відсталість і провінційність <g/> , українське мовознавство на Україні повинно відновити свій духовий контакт з поколінням двадцятих років <g/> .
doc#81 Перед 1917 роком Київ був осередком російського шовінізму і офіційщини <g/> , по революції яких 15 років він ставав заштатним <g/> , але якоюсь мірою українським містом <g/> , тепер перенесенням туди колосального апарату радянської влади на Україні він мав знов стати тим <g/> , чим був до революції <g/> .
doc#81 Яких п'ять років тому так званий « <g/> Скрипників правопис <g/> » <g/> , шукаючи компромісу з Західньою Україною в складі Польщі <g/> , витворив норми <g/> , які не відповідали справжній <g/> , живій мові в жадній частині України <g/> .
doc#72 Про те саме говорить і Троцький у прокламації до частин Червоної армії <g/> , що вступали на Україну ( <g/> Винниченко 3. 494 <g/> ; Мазепа 2 <g/> , 186 <g/> ) <g/> .
doc#10 <p> Українське політичне відродження 1917-20 і культурне відродження двадцятих років захопили в свою бурхливу й широку течію чимало людей неукраїнського походження <g/> , яких доля зв'язала з Україною <g/> .
doc#68 Колись Шевченко писав про Україну як нашу — не свою землю <g/> .
doc#73 <p> І <g/> , нарешті <g/> , — людина еміґрації <g/> , людина поза Україною <g/> , свідомо протиставлена совєтсько-російській системі <g/> , часто — активний борець проти неї <g/> .
doc#24 І коли життя і Україна <g/> , чи життя-Україна заходить у хату автора — чи не є це найкраща автохарактеристика Любченкової творчости взагалі <g/> ? </p>
doc#37 Ми майже не знали про терор Кагановича на Україні <g/> .
doc#72 — 119 Хотин — 69 <g/> , 156 Хоткевич Гнат — 55 Христюк — 63 <g/> , 70 <g/> , 76 Хрущов Микита — 113 <g/> , 118-120 <g/> , 133 <g/> , 134 Хуст —69 <g/> , 165 “ <g/> Хутір <g/> ” — 12 </p><p> Центральна Европа — 7 <g/> , 90 Центральна Україна — 21 <g/> , 85 <g/> , 106 </p><p> “ <g/> Час <g/> ” ( <g/> Чернівці <g/> ) — 155 <g/> , 156 “ <g/> Часопись правнича і економічна <g/> ” —17 </p><p> Червінська Л. - 65 <g/> , 84 <g/> , 104 “ <g/> Червоний пінок <g/> " — 80 “ <g/> Червоний шлях <g/> " — 80 <g/> , 81 <g/> , 95 <g/> , 100 <g/> , 115 </p><p> Череповський Євген — 37 Черкасенко Спиридон — 86 </p><p> Черкаси — 58 <g/> , 65 Чернівці — 15 <g/> , 18 <g/> , 29 <g/> , 49 <g/> , 152 <g/> , 154-156 </p><p> Чернігів — 12 <g/> , 15 <g/> , 28 <g/> , 40 <g/> , 58 <g/> , 62 Чернігівська губерня — 58 Чернігівська область — 27 <g/> , 99