Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#59 Але летіти на вогонь мрії <g/> , спалити себе — в коханні до Ірина й в коханні до тієї замрійної <g/> , нецьогосвітньої України — як це принадно-солодко <g/> ! </p>
doc#40 Наприклад <g/> , поезіям Шевченка ми завдячуємо такі поширені тепер фразеологічні звороти-афоризми <g/> , як от <g/> : « <g/> Од молдаванина до фіна на всіх язиках все мовчить <g/> , бо благоденствує <g/> » ( <g/> Характеристика російської національної політики давніше і тепер <g/> ) <g/> ; « <g/> Було колись в Україні — ревіли гармати <g/> » ( <g/> героїчний характер старої історії України <g/> ) <g/> ; « <g/> B нас дери <g/> , дери та дай і просто в рай <g/> » <g/> ; « <g/> Отам то милостивії ми ненагодо- вану і голу застукали сердешну волю та й цькуємо« <g/> ; « <g/> Теплий кожух <g/> , тільки шкода — не на мене шитий <g/> , а розумне ваше слово брехнею підбите« <g/> ; « <g/> Учітесь <g/> , читайте <g/> , і чужому научайтесь <g/> , й свого не цурайтесь« <g/> ; « <g/> Ой кохайтесь <g/> , чорнобриві <g/> , та не з москалями« <g/> ; « <g/> Все йде <g/> , все минає — і краю немає <g/> » і баг <g/> .
doc#72 Такий пункт дозволяв необмежено втручатися у внутрішні справи України <g/> . </p>
doc#63 <p> Тема я і Україна або ми і Україна - це <g/> , власне <g/> , типова тема еміграційної поезії — від Олеся до Маланюка <g/> .
doc#89 Потужний талант був спрямований на одне — служити рідному народові <g/> , Україні <g/> » ( <g/> Літ <g/> .
doc#72 вояків <g/> , 31 серпня підійшла під Київ <g/> , але незабаром війська Денініка посунулися на захід аж до Збруча <g/> ; однак <g/> , не витримавши атаки більшовиків <g/> , у грудні 1919 р. вони вийшли за межі України <g/> .
doc#72 Призначений першим секретарем Харківського обкому партії і другим — не першим — секретарем ЦК КП ( <g/> б <g/> ) У <g/> , Постишев <g/> , одначе <g/> , мав необмежену владу на Україні і міг давати накази кожному <g/> , навіть генеральному секретареві ЦК Косіорові <g/> .
doc#90 Сцена просування телефоніста Маковейчика голим схилом гори під обстрілом <g/> , щоб полагодити розірваний кабель <g/> , сцена загибелі вояка Гая <g/> , що нагнувся <g/> , щоб зірвати волошку <g/> , яка нагадала йому Україну <g/> , і в цю мить напоровся на міну <g/> , — і плач <g/> , дитячий плач Черниша під враженням цієї сцени <g/> .
doc#103 Ці два томи <g/> , присвячені добі мого життя в Україні й Европі <g/> , написані років сорок тому <g/> .
doc#72 У цій ділянці підросійська Україна не виробила власної лексики <g/> , і Коцюбинський збагатив мову своїх творів <g/> , а тим самим потенційно і взагалі українську літературну мову <g/> , чималою кількістю міждіялектних запозичень <g/> .
doc#31 <p> Постскриптум 1990. Нещодавно знайдено і опубліковано <g/> , правда <g/> , з недосконалого рукопису <g/> , – але кращого в нас нема і ледве чи буде – памфлет Хвильового « <g/> Україна чи Малоросія <g/> » <g/> , що вважався втраченим і був відомий лише з коротких цитат у писаннях супротивників Хвильового <g/> .
doc#74 210 н. </p><p> [ <g/> 38 <g/> ] С. Сірополко <g/> , Народня освіта на совєтській Україні <g/> .
doc#72 <p> 7. Між роками 1933 і 1941 <g/> : Україна за Постишева і Хрущова </p><p> Сповільнена українізація швидко зовсім заникає по приїзді на Україну Сталінового відпоручника Павла Постишева десь відразу після 24 січня 1933 року <g/> .
doc#65 Дістатися до друку з поважною мовознавчою працею на Україні не набагато легше <g/> , ніж відомому верблюдові просмикнутися крізь вушко голки <g/> .
doc#27 <p> Це правда <g/> , що Куліш бачив в українцях духовний світ <g/> , відмінний від російського <g/> , і вважав <g/> , що в політичній єдності з Росією Україна повинна зберегти свій окремий голос <g/> , про що далі <g/> .
doc#53 З цими застереженнями саме « <g/> потебнянські <g/> » засади визначили провідні течії літературної мови на Україні ( <g/> поза Галичиною <g/> ) аж до постання модерністичних напрямів <g/> , а « <g/> шевченківський <g/> » напрям став приходити до голосу обмежено і тільки десь від 20 — 30-х років нашого сторіччя <g/> . </p>
doc#36 Саме тоді <g/> , після тривалого перебування в Італії <g/> , що переривалося короткими подорожами на Україну <g/> , в Росію і закордон <g/> , Ґе заявив <g/> : « <g/> Пора рушати додому <g/> , тут немає чого робити <g/> » ( <g/> Стасов <g/> .
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> Україні <g/> » <g/> ) </p><p> Усе це — прекрасні поезії <g/> , але <g/> , взяті на терези дій- сности <g/> , важать мало <g/> , бо <g/> , кажучи словами самої поетки в тому ж вірші <g/> , все це « <g/> вічний міт в серцях мандрівних злидарів <g/> » <g/> .
doc#45 <p> Після довгих літ відсутности 1845 року Шевченко повернувся на Україну <g/> .
doc#40 , Україна і Росія <g/> , війна і мир <g/> . </p>