Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Далі ми проаналізуємо <g/> , якими каналами впливи з Галичини на Велику Україну все-таки йшли <g/> .
doc#45 Нові праці про Україну <g/> .
doc#70 Від людей України залежить <g/> , яка з двох можливостей стане реальністю <g/> .
doc#81 України в книжці взагалі не існувало <g/> , вона була тільки частиною Росії <g/> , і до неї <g/> , отже <g/> , стосувалося те <g/> , що говорилося про Росію <g/> .
doc#98 крови — мало не століття <g/> , і нічого з того не вийшло <g/> . </p><p> Мітові безклясової України — нема чого гріха таїти <g/> , — принаймні в мріях — віддав данину й Шевченко
doc#84 Щоб умерти за Україну <g/> , — досить <g/> .
doc#9 Так <g/> , за друком « <g/> Гасла <g/> » в Чернівцях наглядали галичани В. Сімович і Л. Когут4. Та і взагалі <g/> , революційна колонія з Великої України не жила в Галичині замкненим життям <g/> , зв'язки з галичанами були широкі й різнобічні — від співробітництва в галицькій пресі <g/> , — наприклад <g/> , орган галицької УСДП « <g/> Воля <g/> » мав спеціяльний постійний відділ « <g/> Темне царство <g/> » <g/> , де друкувалися матеріяли про Велику Україну і де співробітничала Леся Українка <g/> , Сергій Бердяев та інші кияни-марксисти 5— і до особистої участи в заходах галицьких революційних партій <g/> .
doc#60 <p> </doc> </p><p> Слово « <g/> пуризм <g/> » належить до тих слів <g/> , які <g/> , рідко вживаються на радянській Україні <g/> .
doc#81 Як би вона не скінчилася <g/> , Україні могло бути тільки гірше <g/> .
doc#19 Бо то були роки найбільших утисків українського слова в підросійській Україні <g/> .
doc#72 Це було рівнозначне тому <g/> , що партія визнала на радянській Україні російську мову рівноправною з українською <g/> .
doc#72 Там друкувалися статті <g/> , огляди мови різних видань <g/> , поради <g/> , відповіді на листи читачів <g/> , діялоги <g/> , мовні жарти і т.п. Але польські органи влади перешкоджали еміґрантам з підросійської України селитися в Галичині та на інших українських теренах <g/> , змушували їх жити <g/> , як правило <g/> , на польських територіях <g/> , зокрема у Варшаві <g/> , і таким чином обмежували особисті зв'язки <g/> . </p>
doc#81 Бо для мене Львів був Україна <g/> , і поза нею в ньому нічого не існувало <g/> . </p>
doc#81 Я мав сам підшукувати собі теми <g/> , але на початок він просив написати про стан української мови в радянській Україні <g/> , і це був мій дебют у піднімецькій пресі <g/> .
doc#27 І <g/> , на додаток <g/> , не маємо листів до 1844 року <g/> , фактично також з років заслання <g/> , а далі з років 1883— 1887 <g/> , коли Куліш після конфліктів спершу з українською інтелігенцією підросійської України <g/> , а далі й Галичини <g/> , як він писав до Ол <g/> .
doc#10 Андре Мазон <g/> , дуже зацікавила мовознавця такої слави як Антуан Меє24. Але відгуки в СССР були незначні <g/> , а в Совєтській Україні — жадних <g/> .
doc#72 програму Української демократично-радикальної партії <g/> , в якій поставлено вимогу автономії України та запровадження навчання українською мовою як мовою державною в освітніх установах усіх рівнів ( <g/> Чикаленко 416 <g/> , 418 і далі <g/> ) <g/> . </p>
doc#74 Час від часу преса повідомляла про виконання вироків над реальними людьми <g/> , членами фіктивних організацій <g/> , особливо після убивства С. Кірова в Ленінграді 1 грудня 1934 року ( <g/> убивство не мало <g/> , звичайно <g/> , ніякого зв'язку з Україною <g/> ) <g/> .
doc#81 Раціоналізацією цього відступу формально на другий плян було міркування <g/> , що я був тоді « <g/> совєт <g/> » <g/> , як казали в Галичині про тих <g/> , хто наїхав із « <g/> старої <g/> » радянської України <g/> , а старі еміµранти й галичани мали б більше довір'я до МУРу <g/> , коли на чолі його стоятиме не-« <g/> совєт <g/> » <g/> .
doc#24 Ця частина — ніби словесна ілюстрація до відомого образу О. Новаківського « <g/> Багатство України <g/> » <g/> .