Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Перед 1917 роком Київ був осередком російського шовінізму і офіційщини <g/> , по революції яких 15 років він ставав заштатним <g/> , але якоюсь мірою українським містом <g/> , тепер перенесенням туди колосального апарату радянської влади на Україні він мав знов стати тим <g/> , чим був до революції <g/> .
doc#81 Яких п'ять років тому так званий « <g/> Скрипників правопис <g/> » <g/> , шукаючи компромісу з Західньою Україною в складі Польщі <g/> , витворив норми <g/> , які не відповідали справжній <g/> , живій мові в жадній частині України <g/> .
doc#28 Невипадково в поезії « <g/> Місяця срібний дзюб <g/> » подана ціла концепція історії людства <g/> , в поезіях « <g/> Мономах <g/> » і « <g/> Київ <g/> » — концепція історії України ( <g/> чи <g/> , певніше <g/> , концепції <g/> : бо коли в « <g/> Мономахові <g/> » рушієм історії проголошується відвага <g/> , що здобуває світ <g/> , то в « <g/> Києві <g/> » це знаходить заперечення в ім'я пріоритету праці й поезії <g/> ) <g/> , а в поезії « <g/> М. К. Заньковецькій <g/> » — концепція історії українського мистецтва у взаєминах у ньому грецького і суто народнього первнів <g/> .
doc#82 Дотеп полягав у тому <g/> , що навалу чужого елементу в людях і в витворах культури утримувано коштами самих людей України <g/> .
doc#72 Про те саме говорить і Троцький у прокламації до частин Червоної армії <g/> , що вступали на Україну ( <g/> Винниченко 3. 494 <g/> ; Мазепа 2 <g/> , 186 <g/> ) <g/> .
doc#10 <p> Українське політичне відродження 1917-20 і культурне відродження двадцятих років захопили в свою бурхливу й широку течію чимало людей неукраїнського походження <g/> , яких доля зв'язала з Україною <g/> .
doc#38 <p> МЕЖІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ </p><p> Книга Чижевського вперше подає великий матеріал про відгомони українського письменства поза межами України <g/> .
doc#81 <p> О спад імли на верб верхи <g/> , </p><p> О дзум солодкий комариний <g/> , </p><p> О приплив пристрасти глухий <g/> , </p><p> О тихий вечір України <g/> ! </p>
doc#68 Колись Шевченко писав про Україну як нашу — не свою землю <g/> .
doc#73 <p> І <g/> , нарешті <g/> , — людина еміґрації <g/> , людина поза Україною <g/> , свідомо протиставлена совєтсько-російській системі <g/> , часто — активний борець проти неї <g/> .
doc#24 І коли життя і Україна <g/> , чи життя-Україна заходить у хату автора — чи не є це найкраща автохарактеристика Любченкової творчости взагалі <g/> ? </p>
doc#64 Ще дальший етап — злорадіння неуспіхам української визвольної справи з заявами типу тієї <g/> , що її зафіксував Любченко від власної дружини <g/> : « <g/> Ні черта із етой вашей України нє вийдєт <g/> » <g/> , — а звідси вже один крок до ненависти до всього українського <g/> , як це відзначає Любченко в братів Винницьких <g/> : « <g/> Обидва й говорять українською мовою <g/> , проте обидва в Україну зовсім не вірять <g/> , а інженер одверто мріє про монархічну Росію і не приховує зненависти до всього українського <g/> » <g/> . </p>
doc#37 Ми майже не знали про терор Кагановича на Україні <g/> .
doc#101 Це було таке моє психологічне наставления <g/> , причому це стосувалося і України <g/> , але більше стосувалося <g/> , звичайно <g/> , самої еміграції <g/> .
doc#72 — 119 Хотин — 69 <g/> , 156 Хоткевич Гнат — 55 Христюк — 63 <g/> , 70 <g/> , 76 Хрущов Микита — 113 <g/> , 118-120 <g/> , 133 <g/> , 134 Хуст —69 <g/> , 165 “ <g/> Хутір <g/> ” — 12 </p><p> Центральна Европа — 7 <g/> , 90 Центральна Україна — 21 <g/> , 85 <g/> , 106 </p><p> “ <g/> Час <g/> ” ( <g/> Чернівці <g/> ) — 155 <g/> , 156 “ <g/> Часопись правнича і економічна <g/> ” —17 </p><p> Червінська Л. - 65 <g/> , 84 <g/> , 104 “ <g/> Червоний пінок <g/> " — 80 “ <g/> Червоний шлях <g/> " — 80 <g/> , 81 <g/> , 95 <g/> , 100 <g/> , 115 </p><p> Череповський Євген — 37 Черкасенко Спиридон — 86 </p><p> Черкаси — 58 <g/> , 65 Чернівці — 15 <g/> , 18 <g/> , 29 <g/> , 49 <g/> , 152 <g/> , 154-156 </p><p> Чернігів — 12 <g/> , 15 <g/> , 28 <g/> , 40 <g/> , 58 <g/> , 62 Чернігівська губерня — 58 Чернігівська область — 27 <g/> , 99
doc#9 За І. Франком іде І. Верхратський <g/> , що пише в цей час про те <g/> , що мовні авторитети для українців — народна мова і — письменники з Великої України <g/> : Шевченко <g/> , Квітка-Основ'яненко <g/> , Котляревський2 — хоч <g/> , як бачимо з самого переліку імен <g/> , його позиція лишається консервативнішою <g/> .
doc#40 Вагання в напрямі е мають під наголосом говірковий характер <g/> : по всій Україні є дрібні говірки <g/> , що змішують наголошені е <g/> , и в певних позиціях <g/> , наприклад <g/> , у кінці слова або після губних приголосних <g/> , після г <g/> , к <g/> , х абощо <g/> , є навіть говірки <g/> , що зовсім злили и з е — переважно на північному заході української території <g/> .
doc#72 У світлі <g/> , мовляв <g/> , загрози “ <g/> відрив [ <g/> у <g/> ] радянської України від Союзу Радянських Соціялістичних Республік <g/> ” ( <g/> “ <g/> Резолюції' 601 і далі <g/> ) <g/> .
doc#10 <p> Характеристика Курило як діялектолога була б не повною <g/> , якби не згадати про те <g/> , що Курило виступила на Україні піонером вивчення таких царин мови або сумежних з мовою <g/> , які й досі фактично майже не вивчалися <g/> .
doc#19 То любов оспівується як розрада серцю <g/> , обкипілому кров'ю за нещасливу Україну ( <g/> « <g/> Під стріхою убогою <g/> » <g/> , 1868 <g/> ) <g/> ; то <g/> , в хвилини щастя <g/> , любка нагадує йому Україну ( <g/> « <g/> Буря виє <g/> » <g/> , 1876 <g/> ) <g/> ; весна навіває на нього думки про Україну ( <g/> « <g/> Напровесні <g/> » <g/> , 1882—1890 <g/> ) і т. д. і т. д. Лицар однієї ідеї — такий є Василь Мова як лірик <g/> .