Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 <p> Цей стан <g/> , що витворився був на Україні <g/> , був спільний для всіх неросійських частин СРСР <g/> .
doc#72 Україна стала складовою частиною Союзу <g/> , втративши права окремого громадянства <g/> , зовнїшніх дипломатичних зносин і багато ще інших прав <g/> .
doc#51 Перед 1917 роком на Україні було кілька видатних мовознавців <g/> , але вони не створили своїх шкіл і напрямів на Україні <g/> .
doc#84 Але шанс України якраз у тому <g/> , що вона при битій дорозі <g/> .
doc#72 Редактор видання професор Павло Р. Маґочі звернувся до автора цього нарису з пропозицією написати для цього видання частину про мовне питання на Україні в 20 сторіччі <g/> .
doc#31 « <g/> Листи до братів-хліборобів <g/> » В. Липинського вийшли книжкою тільки 1926 р. Перед тим вони друкувалася на сторінках « <g/> Хліборобської України <g/> » ( <g/> 1920—1925 <g/> ) <g/> , але <g/> , здається <g/> , ніщо не вказує на обізнаність Хвильового з цим виданням <g/> .
doc#51 Ганцов показав <g/> , що на півночі України не було передумов для появи і з дифтонгів <g/> .
doc#72 розділ 2 <g/> ) <g/> , у брошурі “ <g/> Тяжким шляхом <g/> ” ( <g/> 1907 <g/> ) доходить висновку <g/> , що “ <g/> з усіх діялектів витворюється літературна мова <g/> ” і так формулює свій мовний ідеал <g/> : “ <g/> Мова тоді тільки буде і найкращою і найрозумнішою <g/> , коли в основі її буде народна мова наддніпрянської України з потрібними додатками з народної мови буковинців та галичан <g/> ” ( <g/> 42 <g/> , 88 <g/> ) <g/> .
doc#9 У словотворі такі є іменники жіночого роду з наростком -овка на означення процесу <g/> , дуже поширені в усній мові Східної України ( <g/> підготовка <g/> , норм ( <g/> ір <g/> ) овка тощо <g/> ) <g/> , але не сприйняті літературною мовоюliii <g/> .
doc#72 Також не слід забувати <g/> , що частину газет </p><p> 50. Цілковито інші числа подано в ЕУ1 <g/> , 591 <g/> : 73 і 151. </p><p> 51. Зовсім інші дані подає Животко 158 <g/> , посилаючися на Ігнатієнка <g/> : 173 і 222. </p><p> 52. Для періодики <g/> , включно з газетами <g/> , Ігнатієнко 1926 <g/> , 70 наводить таку таблицю <g/> : </p><p> Рік </p><p> Загальне </p><p> число </p><p> українських </p><p> видань </p><p> 3 того на підросійській Україні </p><p> 3 того на австрійській Україні </p><p> Російських періодичних видань на Україні </p><p> 1917 </p><p> 172 </p><p> 106 </p><p> 21 </p><p> 751 </p><p> 1918 </p><p> 252 </p><p> 218 </p><p> 15 </p><p> 321 </p><p> 1919 </p><p> 243 </p><p> 173 </p><p> 49 </p><p> 222 </p><p> 1920 </p><p> 139 </p><p> 79 </p><p> 36 </p><p> 151 </p><p> 1921 </p><p> 181 </p><p> 77 </p><p> 55 </p><p> 188 </p><p> 1922 </p><p> 168 </p><p> 43 </p><p> 68 </p><p> 287 </p><p> видавали боротьбісти й УКП і то не лише в Києві <g/> , а і в Харкові <g/> , Катеринославі <g/> , Кам'янці-Подільському <g/> .
doc#72 розділ 5 <g/> ) <g/> , усуненому з України одночасно з Квірінґом 1925 року <g/> .
doc#71 Контакти між новітньою українською мовою в тому вигляді <g/> , як її вживано на підросійській Україні ( <g/> більша частина країни <g/> ) і як її вживано на підавстрійській Україні <g/> , не були постійні <g/> , та все ж <g/> , навіть попри евентуальні утруднення <g/> , загалом вони виявили себе як плідні для розвитку мови <g/> . </p>
doc#25 “ <g/> Україна <g/> ” 1924 <g/> , 4. </p><p> Ол <g/> .
doc#81 Але в тих обставинах ідеологія ця полягала в підкресленні знаків більше <g/> , ніж суті <g/> : національний прапор <g/> , тризуб на титулі « <g/> Нової України <g/> » ( <g/> який згодом німці усунули <g/> ) <g/> , співи вже не тільки « <g/> Розпрягайте <g/> , хлопці <g/> , коні <g/> » моїх студентських роікв <g/> , а « <g/> Ще не вмерла <g/> » або « <g/> Не пора <g/> » <g/> .
doc#84 Україна <g/> . </p>
doc#59 Майбутнє України стоїть отвором <g/> .
doc#74 Усе це штовхало Сталіна до пожвавлення політики коренізації на Україні <g/> .
doc#72 Також не слід забувати <g/> , що частину газет </p><p> 50. Цілковито інші числа подано в ЕУ1 <g/> , 591 <g/> : 73 і 151. </p><p> 51. Зовсім інші дані подає Животко 158 <g/> , посилаючися на Ігнатієнка <g/> : 173 і 222. </p><p> 52. Для періодики <g/> , включно з газетами <g/> , Ігнатієнко 1926 <g/> , 70 наводить таку таблицю <g/> : </p><p> Рік </p><p> Загальне </p><p> число </p><p> українських </p><p> видань </p><p> 3 того на підросійській Україні </p><p> 3 того на австрійській Україні </p><p> Російських періодичних видань на Україні </p><p> 1917 </p><p> 172 </p><p> 106 </p><p> 21 </p><p> 751 </p><p> 1918 </p><p> 252 </p><p> 218 </p><p> 15 </p><p> 321 </p><p> 1919 </p><p> 243 </p><p> 173 </p><p> 49 </p><p> 222 </p><p> 1920 </p><p> 139 </p><p> 79 </p><p> 36 </p><p> 151 </p><p> 1921 </p><p> 181 </p><p> 77 </p><p> 55 </p><p> 188 </p><p> 1922 </p><p> 168 </p><p> 43 </p><p> 68 </p><p> 287 </p><p> видавали боротьбісти й УКП і то не лише в Києві <g/> , а і в Харкові <g/> , Катеринославі <g/> , Кам'янці-Подільському <g/> .
doc#41 Слово України <g/> , можливо <g/> , полягає між іншим у піднесенні індивіда <g/> , індивідуального почуття <g/> , в спро і розбудувати культуру емоції <g/> .
doc#51 <p> І справді <g/> , щоб подолати свою теперішню відсталість і провінційність <g/> , українське мовознавство на Україні повинно відновити свій духовий контакт з поколінням двадцятих років <g/> .