Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Не мало б сенсу передруковувати сьогодні те <g/> , що я друкував у « <g/> Новій Україні <g/> » <g/> , бо це речі поверхові <g/> , компілятивні й без великого інтелектуального навантаження <g/> , але з погляду морально-політичного їх можна було б передрукувати тепер не червоніючи <g/> . </p>
doc#81 Але в тих обставинах ідеологія ця полягала в підкресленні знаків більше <g/> , ніж суті <g/> : національний прапор <g/> , тризуб на титулі « <g/> Нової України <g/> » ( <g/> який згодом німці усунули <g/> ) <g/> , співи вже не тільки « <g/> Розпрягайте <g/> , хлопці <g/> , коні <g/> » моїх студентських роікв <g/> , а « <g/> Ще не вмерла <g/> » або « <g/> Не пора <g/> » <g/> .
doc#27 Отже <g/> , для нього <g/> , хоч цього він теж прямо і не міг і <g/> , либонь <g/> , не хотів заявити <g/> , такий розподіл функцій між Україною й Росією означав би панування України <g/> , бо політику визначав би дух і функції політики були б тільки виконавчі <g/> .
doc#72 <p> Всупереч заяві редакції кожен <g/> , хто користуватиметься словником <g/> , відразу помітить <g/> , що поряд матеріялу з літературних творів — від Котляревського починаючи — включено численні етнографічні записи з Східної й Центральної України <g/> , тобто виразно продовжено традицію народницької лексикології <g/> , а передусім Грінченкового словника 1909 р. Таким чином Академічний словник шукає компромісу між народницьким напрямом з його орієнтацією на мову села і новою течією <g/> , яка враховує також мову інтелігенції і допомагає її формувати <g/> .
doc#81 Один з нас був такий Лобко-Лобанівський <g/> , щось на зразок Ступай-Ступаненка з Кулішевої « <g/> Патетичної сонати <g/> » ( <g/> якої я тоді <g/> , звичайно <g/> , не міг читати <g/> , бо вона не була видана та й на сцені на Україні не йшла <g/> ) <g/> .
doc#63 Це тільки інший аспект того ж — сказати б <g/> , кулішівського — конфлікту з Україною <g/> .
doc#72 <p> Безмежно наляканий такою перспективою <g/> , Струве заспокоює себе твердженням <g/> , що “ <g/> капіталізм говорить і говоритиме по-російськи <g/> ” і що перевага російської мови по великих містах України — процес незворотний <g/> , отже перехід на українську такий же немисленний <g/> , як перехід гамбурзьких капіталістів на долішньонімецьку ( <g/> 81 <g/> ) ( <g/> забуваючи <g/> , приміром <g/> , Прагу — щоб обмежитися на одному прикладі <g/> , — де капіталізм перейшов з німецької на чеську <g/> ) <g/> .
doc#71 <p> Однак еволюція <g/> , яку пройшли літературні мови в інших культурно-політичних осередках тієї частини Русі <g/> , що пізніше дістала назву Україна <g/> , зовсім не мусила бути такою самою <g/> .
doc#72 Можна припустити <g/> , що Сталін мав на думці відібрати в України державний статус <g/> , яким би фіктивним він не був <g/> .
doc#59 Але і це ще не кінець <g/> : гоголівські мотиви плетуться далі <g/> : з'являється цитата « <g/> чуден Днепр при тіхой поґодє <g/> » — і на запереченні її дасться образ нової України — зрештою <g/> , провідний образ книги <g/> . </p>
doc#81 Але Вірменія тоді була зрушена в своїх селянських і дрібноміщанських основах не менше <g/> , ніж Україна <g/> , так само тисячі селян тікали бо-зна від чого бо-зна куди <g/> , так само пахло людським тижнями не митим потом <g/> , сечею й брудом <g/> .
doc#45 Не дарма перед її викладом Потебня докладно переказує наведений у Головацького випадок про згерманізованого в австрійській армії жовніра-українця <g/> , випадок аж ніяк не рідкісного на Україні від­ступництва й ренегатства <g/> .
doc#100 Це — геній України <g/> …
doc#87 Харків — столиця України <g/> ?
doc#9 Сам Є. Сакун пише про це так <g/> : « <g/> З'їздивши сливе усю Україну й прислухавшись до говорів її <g/> , дійшов'єм2 до гадки <g/> , що нам потрібно задля розвою нашої літератури писати українською мовою <g/> , а не яким-небудь з українських говорів <g/> .
doc#72 Після угоди з Тимчасовим Урядом <g/> , який офіційно визнав Центральну Раду й Генеральний Секретаріят репрезентативними органами влади на Україні <g/> , до їх складу наприкінці липня ввійшли представники національних меншин <g/> : росіян <g/> , євреїв і поляків <g/> .
doc#72 <p> На відміну від підросійської України <g/> , українська мова в Австрії на 1900 р. не була заборонена в громадському житті <g/> .
doc#92 на те <g/> , що в обох випадках моєї « <g/> коляборації <g/> » на шпальтах « <g/> Нової України <g/> » практично йшлося про дуже елементарні і далекі від політики речі <g/> : щоб публіка не
doc#87 Здибленої і м'ятежної України <g/> .
doc#55 У правописних дебатах двадцятих років він відігравав провідну ролю і визначив багато рис УП 28. Як відомо <g/> , на Україні були дві традиції письма <g/> , залежно від культурно-політичної приналежносте тих чи тих регіонів <g/> .