Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#51 12-13. </p><p> 12 <g/> ) Фонетичні та деякі морфологічні особливості говірки села Хоробричів на Чернігівщині <g/> , Київ 1924 <g/> ; До характеристики і процесу монофтонгізації чернігівських дифтонгічних звуків <g/> , Україна 1925 <g/> , 5 <g/> ; Матеріали до української діалектології та фольклористики <g/> , Київ 1928. </p><p> 13 <g/> ) Передусім у книзі Спроба пояснити процес зміни е <g/> , о в нових закритих складах у південній групі українських діялектів <g/> , Київ 1928. Дальшу бібліографію праць Курило див <g/> .
doc#51 Інститут Беларускай Культуры <g/> , Запіскі аддзелу гуманітарних навук <g/> , 2 <g/> , 1928 <g/> ; Кілька уваг до питання про молдавсько-українські зносини <g/> , Україна <g/> , 1926 <g/> , 4 <g/> ; Говірка Луцької Євангелії XIV в. <g/> , Збірник Комісії для дослідження історії української мови <g/> , І <g/> , Київ 1931 <g/> ; Взаємовідносини між українською та білоруською мовами <g/> , Записки Іст <g/> .
doc#95 І <g/> , нарешті <g/> , був ще мотив корисности — кожний з еміграції їде до Львова <g/> , Україна <g/> , так виглядає <g/> , існує на осі Львів — Київ <g/> .
doc#70 <p> Науки цієї <g/> , як не раз стверджувано в дискусіях недавніх літ <g/> , Україна сьогодні не має <g/> .
doc#69 <p> Науки цієї <g/> , як не раз стверджувано в дискусіях недавніх літ <g/> , Україна сьогодні не має <g/> .
doc#51 Грушевського <g/> , 2. Київ 1928 <g/> ; Дещо про Шевченкову мову <g/> , Україна 1925 <g/> , 1-2 <g/> ; Елементи мови Шевченка <g/> , збірник Культура українського слова <g/> , Київ 1931. </p><p> 6 <g/> ) Особливості фрази Шевченка <g/> , Червоний шлях 1924 <g/> , 10 <g/> ; Рідкі прийменники у Шевченка <g/> , Науковий збірник за 1927 рік <g/> ; Речення на -но <g/> , -то у Лесі Українки <g/> , Записки Харківської науково-дослідчої кафедри мовознавства <g/> , II 1929 <g/> ; Мова А. Тесленка <g/> , Червоний шлях 1926 <g/> , 5-6 <g/> ; Фразеологія Миколи Хвильового <g/> , Червоний шлях 1925 <g/> , 1-2. </p><p> 7 <g/> ) В огляді українського мовознавства 1917-57 рр <g/> .
doc#89 А от з високої літературної трибуни <g/> : « <g/> Розглядаючи нашу літературу <g/> , ми здебільшого замість естетичного аналізу говоримо про служіння нашому народові <g/> , Україні <g/> .
doc#89 Потужний талант був спрямований на одне — служити рідному народові <g/> , Україні <g/> » ( <g/> Літ <g/> .
doc#47 Для тих <g/> , хто <g/> , як Лятуринська або Ольжич <g/> , України фактично не знали <g/> , її заново для себе творили <g/> , в той час <g/> , до зустрічі з інакшою реальністю <g/> , ілюзія ця не була травматичною <g/> .
doc#72 На підавстрійській <g/> , пізніше підпольській <g/> , Україні виходили німецько-українські й українсько-німецькі <g/> , польсько-українські й українсько-польські словники <g/> , а на Закарпатті до 1918 року — угорсько-українські й українсько-угорські <g/> .
doc#84 Та сама соціялізація зовсім інакше виглядатиме в Англії <g/> , Франції <g/> , Росії <g/> , Україні <g/> , Албанії <g/> . </p>
doc#72 Петренком ( <g/> “ <g/> Политика <g/> ” 109 <g/> ) <g/> ; в половині 1919 р. Всеросійський Виконавчий Комітет ( <g/> тобто політичне тіло Росії <g/> ) видав декрет “ <g/> Про об'єднання радянських Республік <g/> : Росії <g/> , України <g/> , Латвії <g/> , Литви й Білоруси для боротьби з міжнародним імперіалізмом <g/> ” ( <g/> “ <g/> Политика <g/> ” 11 <g/> ) <g/> , що б це не означало — чи політичний <g/> , чи воєнний союз <g/> ; російська армія окупувала країну ( <g/> вже 16 грудня 1917 р. верховний головнокомандувач збройних сил радянської Росії М. Криленко наказав припинити українізацію військових частин <g/> .
doc#81 І моїй <g/> , рівнинній <g/> , Україні — Карпати <g/> , як на мене <g/> , належали до України географічно <g/> , політично <g/> , культурно <g/> , — як хочете <g/> , але не емоційно <g/> .
doc#34 Може після тези « <g/> Старшого боярина <g/> » і антитези « <g/> Пляну до двору <g/> » Осьмачка напише синтезу <g/> , Україну <g/> , що росте в майбутнє — і тим створить трилогію про українську правду і волю <g/> ? </p>
doc#81 Як би вона не скінчилася <g/> , Україні могло бути тільки гірше <g/> .
doc#5 Отже <g/> , новий варіянт зведеної українки <g/> , Українки <g/> , України <g/> !
doc#12 : унісон <g/> , Україна <g/> , Угорщина <g/> , історія <g/> , Ісак ( <g/> але Іван—і Йван <g/> ) <g/> . </p>
doc#100 Нас усіх <g/> , Україну <g/> , ось-ось лише відкривають <g/> .
doc#81 Нації кривавилися на безконечно розтягнених фронтах <g/> , Україна вимирала й згорала в навалі радянського наступу й німецького відступу <g/> , — усе це було для мене як на іншій планеті <g/> .
doc#68 У цілому <g/> , одначе <g/> , герметичність легко усувається <g/> , якщо під « <g/> ти <g/> » підставити поняття України <g/> , як її бачить Стус — у пейзажі <g/> , в конденсації історії <g/> , України як реальности і як ідеї <g/> .