Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#63 Вона втратила Україну покищо територіяльно — і тому для неї здебільша є тема <g/> : я в Україні — або <g/> : я поза Україною <g/> , але майже ніколи я і Україна <g/> , - як два змагуни <g/> , як два полюси любови-ненависти <g/> . </p>
doc#31 Якщо говорити про його раціональні корені <g/> , то можна згадати — для Хвильового — два <g/> : географічне становище України <g/> , мовляв <g/> , на межі Европи і Азії і наявність комунізму <g/> .
doc#9 Справді <g/> , в цей час на Великій Україні працюють такі письменники-галичани <g/> , як М. Ірчан <g/> , В. Ґжицький <g/> , Кл <g/> .
doc#45 Вгадуються також відлуння загальних подій <g/> : розгром польського повстання <g/> , а отже й втрата щільно пов'язаного з ним сподівання на пробудження України <g/> , повсюдна перемога реакції <g/> .
doc#81 Навіть обласна газета зветься « <g/> Вільна Україна <g/> » — де ж би щось таке з'явилося на території « <g/> старорадянської <g/> » України <g/> ?
doc#72 Як визнавав 1926 р. Затонський <g/> , радянська Україна була збудована <g/> , “ <g/> не вважаючи на підозріле відношення значної більшости ( <g/> треба таки правду сказати <g/> ) робітничої кляси й з початку навіть частини селянства <g/> ” ( <g/> “ <g/> Будівництво <g/> ” 11 <g/> ) <g/> .
doc#9 <p> І все-таки <g/> , незважаючи на це <g/> , не можна погодитися з А. Кримським <g/> , коли він <g/> , говорячи про мову І. Франка <g/> , а розуміючи під нею взагалі мову галицького письменства й інтелігенції <g/> , пише <g/> : « <g/> Тільки ж коли говоритимем про граматику і правопис у Франка <g/> , то треба сконстатувати <g/> , що вони впливу на нашу Україну абсолютно не мали ніякого <g/> »lii <g/> .
doc#63 Вона втратила Україну покищо територіяльно — і тому для неї здебільша є тема <g/> : я в Україні — або <g/> : я поза Україною <g/> , але майже ніколи я і Україна <g/> , - як два змагуни <g/> , як два полюси любови-ненависти <g/> . </p>
doc#72 <p> Єдиними дорадниками підпольських українців у питанні “ <g/> чистої <g/> ” української мови <g/> , тобто київського її стандарту <g/> , були нечисленні зацікавлені мовою еміґранти з підросійської України <g/> , що виїхали звідти десь коло 1920 р. Одним з таких був Модест Левицький з його “ <g/> Паки і паки <g/> ” ( <g/> “ <g/> Воля <g/> ” 1920 <g/> ) і “ <g/> Українською граматикою для самонавчання <g/> ” ( <g/> третє видання <g/> , 1923 <g/> ) <g/> .
doc#63 Усвідомлювали сучасники <g/> , чи не усвідомлювали <g/> , чи може частково усвідомлювали <g/> , — але їхні шукання <g/> , борсання <g/> , метання <g/> , кризи <g/> , болі <g/> , радісні еврика <g/> , розчарування <g/> , змагання <g/> , здобутки <g/> , полеміка <g/> , пристрасні взаємовикриття і глибоко прочуті <g/> , хоч часто навіть пошепки не проказані вірую <g/> , — все це було ознаками кардинальної зміни поняття Україна <g/> , що відбувалося в їхній свідомості <g/> . </p>
doc#65 Соціо-статистична студія була б тут доречна <g/> ; </p><p> у справі русифікації України <g/> .
doc#26 Уже тут Шевченко говорить про Україну як носія « <g/> слави козацької <g/> » <g/> , про розмову степової могили з вітром — мотиви <g/> , що стали панівними в « <g/> До Основ'яненка <g/> » <g/> .
doc#63 Цей перехід цілком зрозумілий — містком були вже ті романтичні ще аб стракції Риму <g/> , варягів <g/> , степової Геллади <g/> , Мадонни Диких Піль <g/> , що в них поет шукав своєї України <g/> .
doc#4 ( <g/> Та навіть у « <g/> Сімох літерах <g/> » <g/> , якщо зважити на те <g/> , що ці сім літер означають « <g/> Україна <g/> » і « <g/> Петлюра <g/> » <g/> , програмовість далеко менше послідовна <g/> , ніж можна було б сподіватися <g/> .
doc#50 Тому Дівчина говорить про себе як про Україну <g/> : </p><p> На історичних і страшних путях </p><p> племен загиблих і живих ще націй </p><p> я збуджувала сонний сірий прах </p><p> об теплі на ногах маленькі пальці <g/> … </p>
doc#32 Мене переконав і майже змусив діяти Олександр Платонович Семененко <g/> , якого я знав як бурґомістра міста Харків у часи німецької окупації України <g/> .
doc#38 <p> Але у визначенні географічних меж української літератури часом Україні розподіл цей був досить виразний <g/> .
doc#72 Царська Росія робила ставку на цілковите знищення <g/> ; не багато чим різнилася політика влади за двох перших окупацій України росіянами <g/> : радянської й білоґвардійської <g/> , а також політика Румунії <g/> .
doc#72 <p> 7. Між роками 1933 і 1941 <g/> : Україна за Постишева і Хрущова </p><p> Сповільнена українізація швидко зовсім заникає по приїзді на Україну Сталінового відпоручника Павла Постишева десь відразу після 24 січня 1933 року <g/> .
doc#65 Але його вистачає <g/> , щоб побачити <g/> , що українська мова на радянській Україні перебуває десь у проміжному просторі між станом мови і станом говірки <g/> . </p>