Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#64 Умови життя Любченка в ті дні й роки були жахливі ( <g/> як <g/> , зрештою <g/> , майже всіх в Україні сущих <g/> ) <g/> : голод <g/> , холод <g/> , злидні <g/> , хвороба <g/> .
doc#87 Бо Харків стає чимраз виразніше випадовою брамою наступу Москви на Україну <g/> .
doc#52 Чи дуже це різниться від позиції Леніна 1919 року <g/> , коли він погоджувався на незалежну Україну <g/> , але тимчасово <g/> , поки не вляглися пристрасті <g/> , поки зброя в українських руках <g/> , а там побачимо <g/> ?
doc#61 Як це часто — ох <g/> , і як же часто — буває <g/> , еміґраційна література повірила в це і стала наслідувати це цілковито <g/> , тільки <g/> , звичайно <g/> , замінивши промфіннлян чи соціялістичну батьківщину на визволення України <g/> .
doc#32 <p> Остання група <g/> , після змін на Сході Европи <g/> , — новоприбульці з України <g/> .
doc#88 Особливо важко було вчитися поза Росією <g/> , адже в Україні <g/> , наприклад <g/> , за програмою належало не лише відректися від самого себе як особистости <g/> , а також як представника народу <g/> , чого ніхто не вимагав у Москві чи Петербурзі <g/> .
doc#15 <p> Тим часом саме це поняття поза межами України ( <g/> і Росії <g/> ) далеко не таке загальновизнане і всіма прийняте <g/> .
doc#24 Покищо твір коментовано тільки з одного боку <g/> : Юрій Гаморак побачив у « <g/> Вертепі <g/> » мистецьку реалізацію ідеї месіянства України <g/> , головну героїню твору — Жінку ототожнив він з Україною і відповідно до всього цього дав такий коментар окремим розділам <g/> : </p><p> Ось у першій частині — « <g/> Сольо неприкаяної лірики <g/> » — прегарними образами розкриває автор основну рису вдачі українця <g/> , його надмірну ліричність <g/> .
doc#18 Усі радянські франкознавці як один хочуть бачити в поемі реакцію автора на революцію 1905 року <g/> : « <g/> Ідейним поштовхом до написання поеми " <g/> Мойсей <g/> " були для Франка революційні події в Росії і на Україні 1905 р.» <g/> , — у формулюванні Каспрука <g/> .
doc#38 Мабуть <g/> , вони лишилися йому невідомі через майже цілковиту неприступність цих видань поза Україною <g/> .
doc#46 Але на яку майбутню Україну міг Маланюк сподіватися у відриві від цих людей ( <g/> та ще й у відриві від галичан <g/> ) <g/> ?
doc#21 <p> Натомість вона була кричущо закрита для майже всіх відомостей з України і країн радянської сфери <g/> .
doc#16 колеґи А. Крушельницького і М. Рудницького <g/> , який тепер в " <g/> Радянській Україні <g/> " так само <g/> , як напасник з МУР'у бореться з вісниківським " <g/> шовінізмом <g/> "» <g/> . </p>
doc#91 Нема прямого фактичного зв'язку між ними й вістками про рух національного спротиву в Україні <g/> .
doc#89 А все-таки води ці не зовсім застояні і якийсь мінімум руху в них є. Є і деякі своєрідності місцевого характеру в Україні <g/> , як і в усьому сузір'ї радянських народів <g/> . </p>
doc#22 І про те <g/> , ЩО ТІ проблеми <g/> , над якими тепер сушить собі голову Європа <g/> , стояли і розв'язувалися на Україні двадцять років тому <g/> .
doc#30 А Україна реве та стогне за тими томами <g/> , і стан абсолютно безнадійний <g/> .
doc#63 А ширший — бо це ж є питання про українську самобутність і про українське учнівство — питання <g/> , яке пройняло наші двадцяті роки <g/> , стоїть в усій гостроті тепер і стоятиме завжди <g/> , поки є Україна і Европа поза Україною <g/> . </p>
doc#82 <p> Мої друзі в Києві <g/> , Харкові <g/> , Львові кажуть мені <g/> , що на Україні я дебютант і тому треба було б <g/> , щоб сказав слово про себе <g/> .
doc#25 З-поміж його сучасників на Україні — О.Потебні <g/> , А. Кочубинського <g/> , О. Огоновського <g/> , П.Житецького — тільки Потебня далеко перевищував Михальчука <g/> .