Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#68 Бо тема і ідея України проходить крізь усі поезії збірки <g/> .
doc#69 Тепер <g/> , коли перекинуто перші хисткі містки через кордони й моря <g/> , люди кинулися на другий бік <g/> , з України назовні і ззовні на Україну <g/> , і ці прокладачі занедбаних шляхів принесли з собою не тільки факти <g/> , а й великі ілюзії <g/> . </p>
doc#70 Тепер <g/> , коли перекинуто перші хисткі містки через кордони й моря <g/> , люди посунули на протилежний бік <g/> : з України — назовні і ззовні — на Україну <g/> , і ці прокладачі занедбаних шляхів принесли із собою не тільки факти <g/> , а й великі ілюзії <g/> .
doc#71 Попри періоди колонізаційної експансії <g/> , попри напливи й відпливи чужинецьких загарбників <g/> , попри часом дуже бурхливі політичні заворушення <g/> , історія говірної мови на Україні характеризується – від доісторичної доби по сьогодення – тяглістю <g/> , прозорістю й логічністю розвитку <g/> .
doc#72 Що більше <g/> , таке дослідження — хто б його не провадив — ледве чи було б побажане сьогодні на Україні <g/> , де загальна політика спрямована якраз на те <g/> , щоб відвернути увагу й зацікавлення мовців од подібних питань <g/> .
doc#73 Райхскомісаріят України і Трансністрія <g/> ) взагалі жадної української літератури не визнавано <g/> . </p>
doc#74 Відбувалася третя інвазія Росії на Україну ( <g/> перша окупація України військами Радянської Росії тривала від січня до березня-квітня 1918 року <g/> ; друга - від січня до серпня 1919 року <g/> ; третя розпочалася в грудні 1919 року і докотилася півдня України в лютому 1920 року <g/> ) <g/> , і Сталін командував військами <g/> .
doc#75 Вони хочуть бути тільки пригадкою <g/> , що був письменник Хвильовий <g/> , факт кардинально викорчуваний з свідомости людей і в Україні <g/> , і на еміґрації <g/> . </p>
doc#76 Натомість на півдні їхній тривалий наступ на північну частину києво-поліських говірок тривав до новітніх часів і був спинений хіба що встановленням сучасного кордону Білоруси і України вже в 20 столітті ( <g/> хоч триває далі <g/> , вже в формі політично-адміністративного тиску на Берестейщині на південь від Ясельди <g/> ) <g/> .
doc#77 Були свої невигладні особливості в формуванні покоління в Центральній Україні і на Волині <g/> , в Галичині і на Буковині <g/> , у Закарпатті <g/> .
doc#78 Та й поза тим питома вага чернігівських елементів у словнику Грінченка <g/> , узятих чи то з фолкльору <g/> , чи то з письменників-чернігівців <g/> , незмірно більша <g/> , ніж місце Чернігівщини в загальній території України 36 <g/> ) <g/> .
doc#79 Прочитайте його лист до Любченка <g/> , написаний у жовтні 1925 року <g/> , себто ще перед « <g/> Народнім Малахієм <g/> » <g/> : « <g/> Од тупих Майських <g/> , од гарячих і холодних <g/> , утік на десяток день і тут до сумних прийшов висновків <g/> : не має майбутнього Україна <g/> .
doc#80 Протягом двадцятьох довгих і важких років терору на Україні <g/> , війни і еміграції <g/> , писання і мовчання він зберіг незвичайну вірність собі в тематиці <g/> , проблематиці <g/> , світовідчуванні і навіть стилі <g/> .
doc#81 В Україні <g/> . </p>
doc#82 <p> Мої друзі в Києві <g/> , Харкові <g/> , Львові кажуть мені <g/> , що на Україні я дебютант і тому треба було б <g/> , щоб сказав слово про себе <g/> .
doc#83 Тут зупинялися новоприбулі з України <g/> , і сама назва вулиці — це зіпсоване слово « <g/> Малоросєйка <g/> » <g/> .
doc#84 БАВАРІЯ </p><p> Триптих про добу <g/> , про мистецтво <g/> , про провінційність <g/> , про призначення України <g/> , про голуби і інші речі </p><p> 1 </p><p> НАД ОЗЕРОМ <g/> .
doc#86 Бо нема твору <g/> , написаного в останні роки в Україні чи в еміграції <g/> , що збуджував би такі пристрасті чи запал <g/> .
doc#87 Бо Харків стає чимраз виразніше випадовою брамою наступу Москви на Україну <g/> .
doc#88 Особливо важко було вчитися поза Росією <g/> , адже в Україні <g/> , наприклад <g/> , за програмою належало не лише відректися від самого себе як особистости <g/> , а також як представника народу <g/> , чого ніхто не вимагав у Москві чи Петербурзі <g/> .