Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#23 <p> Шевченко починає з констатування Невідкличної наявности своїх трагічних дум <g/> , показує <g/> , як вони постали — вони виросли з туги за українською дівчиною <g/> , за краєвидом України ( <g/> « <g/> степи та могили <g/> , що на Україні <g/> » <g/> ) <g/> , за минулим вільної колись козацької країни ( <g/> « <g/> там родилась <g/> , гарцювала козацькая воля <g/> » <g/> ) і з усвідомлення трагічного стану України тепер ( <g/> « <g/> виросла могила <g/> , А над нею орел чорний Сторожем літає <g/> » <g/> ) <g/> , — і <g/> , посилаючи свої думи на Україну <g/> : </p><p> Там найдете щире серце </p><p> І слово ласкаве <g/> , </p><p> Там найдете щиру правду <g/> , </p><p> А ще <g/> , може <g/> , й славу <g/> …
doc#24 Покищо твір коментовано тільки з одного боку <g/> : Юрій Гаморак побачив у « <g/> Вертепі <g/> » мистецьку реалізацію ідеї месіянства України <g/> , головну героїню твору — Жінку ототожнив він з Україною і відповідно до всього цього дав такий коментар окремим розділам <g/> : </p><p> Ось у першій частині — « <g/> Сольо неприкаяної лірики <g/> » — прегарними образами розкриває автор основну рису вдачі українця <g/> , його надмірну ліричність <g/> .
doc#25 З-поміж його сучасників на Україні — О.Потебні <g/> , А. Кочубинського <g/> , О. Огоновського <g/> , П.Житецького — тільки Потебня далеко перевищував Михальчука <g/> .
doc#26 Важко повірити <g/> , але нема в Квітки й слова Україна <g/> , чотири рази вживаного в розмірно короткій ( <g/> 105 рядків <g/> ) поезії Шевченка <g/> ! </p>
doc#27 Історії листування на Україні ще не написано <g/> .
doc#28 <p> Ми хочемо довести <g/> , що неоклясицизму як літературно-мистецької школи в 20-ті роки на Україні не було <g/> .
doc#29 <p> Після Віриної смерти в нас зберігався примірник Тичининого « <g/> Вітру з України <g/> » <g/> .
doc#30 А Україна реве та стогне за тими томами <g/> , і стан абсолютно безнадійний <g/> .
doc#31 На Україні вони небезпечніші від усієї самвидавної літератури <g/> , разом узятої <g/> , поза межами України ніхто досі не здобувся на таке діло <g/> .
doc#32 <p> Остання група <g/> , після змін на Сході Европи <g/> , — новоприбульці з України <g/> .
doc#34 <p> </doc> </p><p> Скрізь на славній Україні </p><p> Людей у ярма запрягли </p><p> Пани лукаві <g/> .
doc#35 У своїх віршах він писав <g/> : « <g/> На Україні не один гине <g/> , Україна — море нині червоне <g/> » і далі <g/> : « <g/> Як човен на воді валами ся хвіє <g/> , Так з Україною нашою діє <g/> , І гірше ще — човен пливе водою <g/> , А Україна - в крові <g/> » <g/> .
doc#36 Саме тоді <g/> , після тривалого перебування в Італії <g/> , що переривалося короткими подорожами на Україну <g/> , в Росію і закордон <g/> , Ґе заявив <g/> : « <g/> Пора рушати додому <g/> , тут немає чого робити <g/> » ( <g/> Стасов <g/> .
doc#37 Поновна будова України почнеться з таких творів <g/> . </p>
doc#38 Мабуть <g/> , вони лишилися йому невідомі через майже цілковиту неприступність цих видань поза Україною <g/> .
doc#39 <p> </doc> </p><p> І </p><p> « <g/> Старший боярин <g/> » <g/> , повість Тодося Осьмачки <g/> , — це наче сама Україна <g/> .
doc#40 Ми говоримо звичайно Україна <g/> , а в поезії Лесі Українки треба читати Україна <g/> .
doc#41 Слово України <g/> , можливо <g/> , полягає між іншим у піднесенні індивіда <g/> , індивідуального почуття <g/> , в спро і розбудувати культуру емоції <g/> .
doc#43 ) <g/> : « <g/> Европейський обиватель їв дешеві харчі <g/> , голодні селяни на Україні вмирали <g/> , закордонний комуніст енергійно пропагував <g/> , бо партійна каса наповнювалась <g/> , продажні газетки йому підспівували <g/> , обиватель радо вірив <g/> , бо хіба він ворог своєму шлункові <g/> ?
doc#44 Ще за життя Шерехового був розчавлений збройний опір України <g/> , льокально обмежений <g/> .