Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#103 12 квітня о 9 годині ранку в Нью-Йорку на 94-му році життя автор цього сумно-іронічного зізнання <g/> , відомий у світі мовознавець і літературознавець ( <g/> остання найповніша бібліографія його праць охоплює 872 назви <g/> ) <g/> , лауреат Національної Шевченківської премії <g/> , академік Національної академії наук України <g/> , почесний президент Української Вільної Академії наук у США <g/> , професор Юрій ШЕВЕЛЬОВ відійшов у вічність <g/> .
doc#57 Дальшим розвитком <g/> , насамперед <g/> , тому <g/> , що тут кожна баня ніби розтята по вертикалі навпіл <g/> , ніби символ переслідувань Церкви на Україні <g/> .
doc#14 Можна приставати чи не приставати на Маланюкову концепцію історії України і її степового прокляття <g/> , але тільки поет — сам Маланюк чи інший — може подолати цю концепцію <g/> .
doc#77 Були свої невигладні особливості в формуванні покоління в Центральній Україні і на Волині <g/> , в Галичині і на Буковині <g/> , у Закарпатті <g/> .
doc#27 Історії листування на Україні ще не написано <g/> .
doc#39 <p> </doc> </p><p> І </p><p> « <g/> Старший боярин <g/> » <g/> , повість Тодося Осьмачки <g/> , — це наче сама Україна <g/> .
doc#20 « <g/> Радянське літературознавство <g/> » 12 <g/> , 2. Київ 1968. </p><p> </doc> </p><p> Я думаю <g/> , що ці напівспогади <g/> , напівстаттю я винен усім <g/> , хто знав нас обох <g/> , усім читачам <g/> , що цікавляться літературою <g/> , і може всім майбутнім еміґрантам з України <g/> . </p>
doc#40 Ми говоримо звичайно Україна <g/> , а в поезії Лесі Українки треба читати Україна <g/> .
doc#29 <p> Після Віриної смерти в нас зберігався примірник Тичининого « <g/> Вітру з України <g/> » <g/> .
doc#56 Адреса в них <g/> , правда <g/> , одна <g/> : та <g/> , що в Шевченковому Посланії <g/> , — до юродивих дітей України <g/> , що оглухли <g/> , не чують <g/> , кайданами міняються <g/> , правдою торгують <g/> . </p>
doc#75 Вони хочуть бути тільки пригадкою <g/> , що був письменник Хвильовий <g/> , факт кардинально викорчуваний з свідомости людей і в Україні <g/> , і на еміґрації <g/> . </p>
doc#44 Ще за життя Шерехового був розчавлений збройний опір України <g/> , льокально обмежений <g/> .
doc#92 Я був його « <g/> сусід <g/> » — Україна межує з Польщею <g/> , і він разом з жінкою Анною Семенівною навіть трохи понюхали України <g/> , коли <g/> , тікавши від гітлерівців 1939 року <g/> , опинилися на короткий час на Волині <g/> , де вона працювала лікарем <g/> , поки він не дістав покликання до польського представництва в Самарі-Куйбишеві <g/> .
doc#3 ) з їхніми <g/> , цих письменників <g/> , біографічними даними дає змогу встановити <g/> , що інновація виникла й прищепилася насамперед у Центральній Україні між Києвом та Лисаветом <g/> , від Черкащини до Харківщини <g/> , себто на тій території <g/> , яка вважається осердям української літературної мови <g/> . </p>
doc#83 Тут зупинялися новоприбулі з України <g/> , і сама назва вулиці — це зіпсоване слово « <g/> Малоросєйка <g/> » <g/> .
doc#62 Джерела до новітньої історії України <g/> .
doc#65 З приїздом на Україну Сталінового емісара Постишева ( <g/> січень 1933 <g/> ) <g/> , самогубством народного комісара освіти Миколи Скрипника ( <g/> липень 1933 <g/> ) і фактичним переходом комісаріату освіти в руки Андрія Хвилі попередня словникарська діяльність Академії Наук була проголошена шкідницькою <g/> , співробітники академічних лексикографічних інституцій були усунені з праці і в переважній масі виарештувані <g/> , а словники <g/> , видані перед тим <g/> , вилучені з ужитку <g/> .
doc#21 <p> Натомість вона була кричущо закрита для майже всіх відомостей з України і країн радянської сфери <g/> .
doc#36 Саме тоді <g/> , після тривалого перебування в Італії <g/> , що переривалося короткими подорожами на Україну <g/> , в Росію і закордон <g/> , Ґе заявив <g/> : « <g/> Пора рушати додому <g/> , тут немає чого робити <g/> » ( <g/> Стасов <g/> .
doc#45 <p> Стаття набула великого розголосу <g/> , особливо на Україні <g/> .