Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Це була Україна в усій її єдності й незгоді <g/> . </p>
doc#4 Ґете вступив у свій вік старіння збіркою « <g/> Західно- східний диван <g/> » <g/> , і в її гордовитому задумі було виявити подібність — унутрішню — в різноманітності — зовнішній — людських проявів діяльности й світосприймання в усій історії цієї неспокійної істоти — людини <g/> .
doc#5 Льова втілює <g/> , отже <g/> , платонічне кохання в усій його чистоті <g/> .
doc#9 <p> 4. В іменниках чоловічого роду ( <g/> назва осіб <g/> ) з наростком -ач старий східноукраїнський наголос припадав <g/> , треба думати <g/> , на наросток і був взагалі окситоновий в усій парадигмі <g/> .
doc#16 Перед діячами культурно-ідеологічної ділянки резистансу було дві можливості <g/> : або <g/> , протистав- ляючися пропаганді й практиці окупантів <g/> , в усьому йти за нею і тим самим фактично віддатися їй <g/> , або діяти незалежно від окупанта і <g/> , отже <g/> , не конче завжди протилежно до окремих його тез і вчинків <g/> , а тільки в кінцевому висліді всупереч усій його настанові <g/> .
doc#20 Ми жадібно ковтали повітря інтелектуального Львова в усій різноманітності його типів <g/> , починаючи від тих <g/> , кого ми сприймали як іхтіозаврів на зразок старого Щурата або й молодшого Возняка й до молодших віком і духом <g/> , таких як Борис Ольхівський або Марія Струтинська <g/> .
doc#22 Жіроду не наважився поставити проблему в усій глибині і повним голосом <g/> .
doc#22 Після революції і індустріялізації країни <g/> , після студій марксизму політехнізований поет виявив народницьке мислення й світовідчуття в усій його незайманості <g/> .
doc#24 Якби готова абстрактна думка була штучно влита в чужі для неї форми <g/> , було б дуже легко її з цих форм вилущити й показати її в усій її наготі <g/> .
doc#26 Як Шекспірові блазні <g/> , Шевченко вдавався <g/> , коли хотів <g/> , до штукарства й блазнювання в усій їх провока- тивності і <g/> , як Шекспірові блазні <g/> , він ховав за тим нерідко дуже поважний зміст <g/> .
doc#27 <p> Твердження про наявність постійної антиромантич- ної <g/> , переважно негативної концепції козацтва в усій творчості Куліша <g/> , напевне <g/> , змусить не одного читача здивовано підвести брови <g/> .
doc#27 « <g/> Радійте <g/> , - писав він Волинському 1855 року <g/> , — що хоч одна людина в усій Малоросії почуває готовість працювати з ентузіяз- мом <g/> » ' <g/> .
doc#28 Він охоче пише про речі або особи <g/> , не називаючи їх ( <g/> « <g/> Наставила шовкових кросен <g/> » – так починається без підмета поезія <g/> , і поет і далі не називає « <g/> героїні <g/> » свого вірша <g/> ) або називаючи їх тільки займенником ( <g/> « <g/> Вона жива і нежива <g/> » – хто вона <g/> , в усій поезії невідомо <g/> ) <g/> , при чому те <g/> , що в одній строфі він називає займенником третьої особи <g/> , в дальших строфах він може назвати займенником першої або другої особи ( <g/> « <g/> За водою зозуля кує <g/> » <g/> ) <g/> ; він охоче впроваджує в поезії якісь нерозкривані інтимні подробиці <g/> : </p><p> ( <g/> Двічі я зрадив ніжну сестру <g/> . </p>
doc#28 Поет уміє знайти кожного разу такий чіткий <g/> , такий індивідуалізований саме для даного випадку <g/> , для даної ситуації епітет <g/> , що його самого досить для того <g/> , щоб предмет постав перед очима читача в усій своїй пластичності <g/> .
doc#31 Якщо перед тим ішлося про певний психологічний тип <g/> , тільки умовно асоційований з географічною Европою <g/> , про Шпенґлерів образ Фавста як представника певного типу культури <g/> , тепер будь-які переклики з Шпенґлером зникають <g/> , образу Фавста більше нема <g/> , а Европа з'являється в усій своїй історично-географічно-культурній конкретності як орієнтир <g/> , як дороговказ ( <g/> « <g/> наша орієнтація — на західноевропейське мистецтво <g/> , на його стиль <g/> , на його прийоми <g/> » <g/> ) <g/> , правда <g/> , з метою Европу поступово перевершити <g/> : « <g/> В Европу ми поїдемо учитись <g/> , але з затаєною думкою — за кілька років горіти надзвичайним світлом <g/> » <g/> . </p>
doc#40 Це зовсім суперечить усій системі українського порядку слів <g/> .
doc#40 Ґемінація <g/> , обтяжена залежними словами або афіксами ( <g/> останнє типове для фолкльорної мови <g/> ) <g/> , відтворює сконцентрованість думки навколо даного поняття і поступове ви- кристалізування його в усій сумі його ознак <g/> , напр <g/> .
doc#40 В цьому випадку прикметник фактично втрачає значення ознаки і окреслює вже предмет в усій сукупності його ознак <g/> .
doc#40 : « <g/> Кращого не було в усій околиці <g/> : головою вищий від мене <g/> , а вже що за добра та щира душа <g/> » ( <g/> Стор <g/> .
doc#40 Занепад усіх цих типів дієприкметника можна поставити в зв'язок з тим підупадом форм часовости <g/> , який ми помітили в усій системі дієслова <g/> . </p>