Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 . Сонце світить чи не світить <g/> , але поза тим усе в порядку постійно <g/> , макдоналди й публічні
doc#0 монументальний пам'ятник Шевченкові <g/> , усе олжа і страх <g/> . Тільки справжній Шевченко —
doc#1 у найближчому майбутньому <g/> , а завершує усе образ гармонійного суспільства <g/> ,
doc#1 отечества чужого <g/> » <g/> . Але сам дуб <g/> , себто Україна <g/> , усе ще повен життя <g/> , глибоко в корінні <g/> : </p><p> А од коріння
doc#1 коріння ( <g/> селянство <g/> , трудовий люд « <g/> Молитви <g/> » <g/> ) усе ще живе й пускає зелені пагони <g/> . У своєму падінні
doc#2 тому <g/> , що те <g/> , що мало б за таких умов стати епосом <g/> , усе таки зберігає властивості лірики <g/> . Як
doc#3 словника <g/> . Там парували безрух та спокій <g/> , усе застигло там навіки ( <g/> чи до нового -надцятито-
doc#4 типу <g/> . Але <g/> , кажучи по-обивательському <g/> , роман — усе таки дія і рух уперед <g/> . </p><p> Натомість у збірці поезій
doc#4 , а тим самим неправда <g/> . Бо <g/> , кінець-кінцем <g/> , усе в літературі — засоби <g/> , але самі засоби — це ще не
doc#4 , де « <g/> тюльпани паленіють І з неба тисячі зірок <g/> » — усе суто книжкового походження <g/> . </p><p> В одному вірші
doc#5 , – захоплює <g/> ! </p><p> Ага <g/> , говорить тут читач <g/> . Тепер усе ясно <g/> . Підмогильний показав конфлікт між
doc#5 життя людини й суспільства <g/> . Треба <g/> , значить <g/> , усе поставити на службу розумові <g/> . </p><p> Якщо
doc#5 життьових ситуацій <g/> , а для Підмогильного усе тільки – невеличкі драми <g/> . </p><p> Чи був другий і
doc#5 , доктор Комаха – вчений <g/> , що вреґляментував усе своє життя <g/> , щоб служити науці <g/> , зокрема
doc#5 життя <g/> , щоб служити науці <g/> , зокрема виключив усе чуттєве й почуттєве <g/> . Як Славенко <g/> , він зазнає
doc#6 , як і час і простір — не істотні <g/> , бо все через усе веде до одного <g/> , і це одне зветься Бог <g/> . Тому все в
doc#6 перевіряються правильністю поземних <g/> , так тут усе повинно стати на свої місця в уяві глядача <g/> . В
doc#6 день — часом сімнадцятигодинний робочий день — усе це вимагало певних спрощень <g/> , часом дуже
doc#7 і це був засіб більше зовнішній <g/> , бо поза тим усе лишалося « <g/> нормальним <g/> » <g/> , і фактично читач
doc#9 клясиків і тогочасних великих письменників <g/> ; усе <g/> , що є специфічного в галицькій книжній мові <g/> , Б.