This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | . Сонце світить чи не світить <g/> , але поза тим | усе | в порядку постійно <g/> , макдоналди й публічні |
doc#0 | монументальний пам'ятник Шевченкові <g/> , | усе | олжа і страх <g/> . Тільки справжній Шевченко — |
doc#1 | у найближчому майбутньому <g/> , а завершує | усе | образ гармонійного суспільства <g/> , |
doc#1 | отечества чужого <g/> » <g/> . Але сам дуб <g/> , себто Україна <g/> , | усе | ще повен життя <g/> , глибоко в корінні <g/> : </p><p> А од коріння |
doc#1 | коріння ( <g/> селянство <g/> , трудовий люд « <g/> Молитви <g/> » <g/> ) | усе | ще живе й пускає зелені пагони <g/> . У своєму падінні |
doc#2 | тому <g/> , що те <g/> , що мало б за таких умов стати епосом <g/> , | усе | таки зберігає властивості лірики <g/> . Як |
doc#3 | словника <g/> . Там парували безрух та спокій <g/> , | усе | застигло там навіки ( <g/> чи до нового -надцятито- |
doc#4 | типу <g/> . Але <g/> , кажучи по-обивательському <g/> , роман — | усе | таки дія і рух уперед <g/> . </p><p> Натомість у збірці поезій |
doc#4 | , а тим самим неправда <g/> . Бо <g/> , кінець-кінцем <g/> , | усе | в літературі — засоби <g/> , але самі засоби — це ще не |
doc#4 | , де « <g/> тюльпани паленіють І з неба тисячі зірок <g/> » — | усе | суто книжкового походження <g/> . </p><p> В одному вірші |
doc#5 | , – захоплює <g/> ! </p><p> Ага <g/> , говорить тут читач <g/> . Тепер | усе | ясно <g/> . Підмогильний показав конфлікт між |
doc#5 | життя людини й суспільства <g/> . Треба <g/> , значить <g/> , | усе | поставити на службу розумові <g/> . </p><p> Якщо |
doc#5 | життьових ситуацій <g/> , а для Підмогильного | усе | тільки – невеличкі драми <g/> . </p><p> Чи був другий і |
doc#5 | , доктор Комаха – вчений <g/> , що вреґляментував | усе | своє життя <g/> , щоб служити науці <g/> , зокрема |
doc#5 | життя <g/> , щоб служити науці <g/> , зокрема виключив | усе | чуттєве й почуттєве <g/> . Як Славенко <g/> , він зазнає |
doc#6 | , як і час і простір — не істотні <g/> , бо все через | усе | веде до одного <g/> , і це одне зветься Бог <g/> . Тому все в |
doc#6 | перевіряються правильністю поземних <g/> , так тут | усе | повинно стати на свої місця в уяві глядача <g/> . В |
doc#6 | день — часом сімнадцятигодинний робочий день — | усе | це вимагало певних спрощень <g/> , часом дуже |
doc#7 | і це був засіб більше зовнішній <g/> , бо поза тим | усе | лишалося « <g/> нормальним <g/> » <g/> , і фактично читач |
doc#9 | клясиків і тогочасних великих письменників <g/> ; | усе | <g/> , що є специфічного в галицькій книжній мові <g/> , Б. |