Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 Глава XIV <g/> » <g/> ) </p><p> Усе в цьому уривку є характерним — і ототожнення помсти із справедливістю <g/> , відмова від правосуддя в ім'я самосуду юрби <g/> , і апотеоза жорстокости <g/> , сліпого й кривавого бунту <g/> , і видіння раю <g/> , який настане після тріюмфу народної помсти <g/> .
doc#1 Ціла поема побудована на контрастах <g/> , на неодноразових <g/> , частих і навмисних відступах від логіки <g/> , на патологічному роз'ятрюванні власного й чужих страждань <g/> , на мрії про довічне звільнення себе й усіх інших від цього страждання <g/> . </p>
doc#1 А однак <g/> , поема побудована на контрастах в усьому - починаючи від словника й кінчаючи віршованим рядком <g/> , що розривається переносами <g/> ; вона побудована на тому <g/> , що М. Драгоманів назвав перемішуванням Біблії з петербуржчиною <g/> .
doc#1 Архімед і Ґалілей — первинний образ шукачів правди <g/> ; його змінює образ апостолів <g/> , святих предтеч <g/> , з якого постає перший образ гармонійних людей <g/> , що виростуть у найближчому майбутньому <g/> , а завершує усе образ гармонійного суспільства <g/> , побудованого на засадах християнської спільноти — син <g/> , мати <g/> , люди загалом <g/> .
doc#1 Він переймає і пропускає через себе всі образи своєї поезії <g/> , усі образи реальности <g/> .
doc#1 В останній рік його життя усі теми и проблеми попередніх років одна за одною були переглянуті <g/> , передумані й осмислені по-іншому <g/> .
doc#1 <p> У попередні роки — після повернення із заслання поет <g/> , хмільний від бунтарських <g/> , месницьких ідей <g/> , закликав усіх і кожного до сліпого і неминучого повстання <g/> : </p><p> А щоб збудить </p><p> Хиренну волю <g/> , треба миром <g/> , </p><p> Громадою обух сталить <g/> , </p><p> Та добре вигострить сокиру – </p><p> Та й заходиться вже будить <g/> . </p>
doc#1 <p> Усе решта в цій главі присвячене благодаті Господнього милосердя <g/> : « <g/> Я буду для Ізраїлю <g/> , як роса <g/> : розцвіте він <g/> , неначе лілея <g/> » і т. д. У Т. Шевченка співвідношення обох частин якраз зворотнє <g/> : із сімнадцяти рядків вірша тільки в п'ятьох говориться про щасливе майбутнє <g/> . </p>
doc#1 Можна простежити <g/> , як ставлення до бунту <g/> , повстання поступово переоцінюється у чотирьох версіях вірша « <g/> Молитва <g/> » ( <g/> усі вони написані наприкінці травня 1860 р. <g/> ) <g/> .
doc#1 <p> Врешті <g/> , у версії від 31 травня поет навіть готовий віддати царям усі « <g/> добра <g/> » цього світу <g/> : </p><p> Тим неситим очам <g/> , </p><p> Земним богам-царям <g/> , </p><p> І плуги <g/> , й кораблі </p><p> І всі добра землі <g/> , — </p><p> тим самим залишаючи людству щастя праці і щастя духовної зосередженості так увесь конфлікт переноситься із соціяльного пляну у плян людської душі <g/> , віри і почуттів <g/> . </p>
doc#1 <p> Врешті <g/> , у версії від 31 травня поет навіть готовий віддати царям усі « <g/> добра <g/> » цього світу <g/> : </p><p> Тим неситим очам <g/> , </p><p> Земним богам-царям <g/> , </p><p> І плуги <g/> , й кораблі </p><p> І всі добра землі <g/> , — </p><p> тим самим залишаючи людству щастя праці і щастя духовної зосередженості так увесь конфлікт переноситься із соціяльного пляну у плян людської душі <g/> , віри і почуттів <g/> . </p>
doc#1 тихолюбцем святим <g/> » <g/> ; його ідеал — « <g/> любов безвічная <g/> » ( <g/> « <g/> Росли укупочці <g/> , зросли <g/> » <g/> ) <g/> , а його основне бажання і молитва — щоб Господь поміг « <g/> доброзиждущим рукам <g/> » та « <g/> чистим серцем <g/> » <g/> , щоб ниспослав усім — я підкреслюю <g/> : усім — « <g/> єдиномисліє <g/> » і « <g/> братолюбіє <g/> » <g/> . </p>
doc#1 тихолюбцем святим <g/> » <g/> ; його ідеал — « <g/> любов безвічная <g/> » ( <g/> « <g/> Росли укупочці <g/> , зросли <g/> » <g/> ) <g/> , а його основне бажання і молитва — щоб Господь поміг « <g/> доброзиждущим рукам <g/> » та « <g/> чистим серцем <g/> » <g/> , щоб ниспослав усім — я підкреслюю <g/> : усім — « <g/> єдиномисліє <g/> » і « <g/> братолюбіє <g/> » <g/> . </p>
doc#1 А той <g/> , опираючись на всіх « <g/> доброзиждущих <g/> » і « <g/> чистих серцем <g/> » <g/> , звергне « <g/> царя <g/> » <g/> , винного в усіх лихах <g/> , і встановить новий порядок <g/> , за якого запанують братня любов і справедливість <g/> .
doc#1 Це гріх відмови від статевого життя <g/> , гріх неприйняття життя <g/> , неповного користання з усіх благ <g/> , які воно нам дає <g/> .
doc#1 У своїй новій синтезі <g/> , у пошуках й утвердженні гармонії Всесвіту <g/> , Т. Шевченко приймав усі сторони і прояви життя <g/> , крім одного — зла <g/> .
doc#1 Але сам дуб <g/> , себто Україна <g/> , усе ще повен життя <g/> , глибоко в корінні <g/> : </p><p> А од коріння тихо <g/> , </p><p> любо Зелені парості ростуть <g/> . </p>
doc#1 І щоб підкреслити безсмертність України <g/> , він знову повторює той же рядок <g/> : </p><p> Минуло все <g/> , та не пропало <g/> , — </p><p> а після того підхоплює раніше розпочате речення про занепад давньої України <g/> , безверхого козака ( <g/> безверхого <g/> , бо позбувся правлячої верхівки <g/> ) <g/> , старого дуба <g/> , чиє верховіття вигризене шашелями <g/> , але коріння ( <g/> селянство <g/> , трудовий люд « <g/> Молитви <g/> » <g/> ) усе ще живе й пускає зелені пагони <g/> .
doc#1 Ниток <g/> , котрі зв'язують усі періоди докупи <g/> , в одне живе ціле <g/> , набагато більше <g/> .
doc#2 Увесь вірш - простий перелік <g/> .