Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#57 Усі ми добре знаємо <g/> , скільки українців з походження служило і служить чужим культурам <g/> .
doc#40 <p> Усе це з плачем викрикувала Маланка Андрієві в спину при булькоті горнятка та потріскуванні сухого труску <g/> » ( <g/> Коц <g/> .
doc#72 Усі брошури були <g/> , звичайно <g/> , розраховані на малограмотних селян <g/> .
doc#19 Усе або мудрагелі з московських шкіл <g/> , що за московськими панами пнуться <g/> , абож гольтіпаки <g/> , п'яниці та гультаї <g/> » <g/> , або характеристика керівних кіл кубанського війська тощо <g/> .
doc#72 98 <g/> ) додає <g/> , що українські школи складають 82,8 % усіх шкіл <g/> .
doc#65 ( <g/> Усі ці імена згадані в передмові <g/> , але не на титульній сторінці <g/> , де виступає лише “ <g/> Академія Наук УРСР <g/> , Інститут мовознавства <g/> ” <g/> ) <g/> .
doc#31 ( <g/> Усі цитати з « <g/> Літературної газети <g/> » <g/> .
doc#80 Ось один-два приклади <g/> : ( <g/> усі з « <g/> L'entrevue <g/> » <g/> ) <g/> : « <g/> II ( <g/> палац у Венеції <g/> ) s'en degageait une impression de surprise et de mystere ä rencontrer cette merveille inattendue au fond de ce vieux palais si pauvrement miserable <g/> , si irremediablement caduc <g/> , avec sa fa9ade grise <g/> , ses volets verdatres son air dechu et utilise <g/> » ' <g/> . </p>
doc#1 Можна простежити <g/> , як ставлення до бунту <g/> , повстання поступово переоцінюється у чотирьох версіях вірша « <g/> Молитва <g/> » ( <g/> усі вони написані наприкінці травня 1860 р. <g/> ) <g/> .
doc#27 Небагато в нас людей гідних <g/> , решта — дурноляпи <g/> , можливо <g/> , більше шкідливі <g/> , ніж корисні для розповсюдження в суспільстві рятівної для майбутнього української ідеї <g/> » ( <g/> усі листи до Рентель російськомовні <g/> .
doc#40 Вони граматично одне від одного не залежать ( <g/> усі вони граматично залежать від слова сполох <g/> , з яким узгоджуються <g/> ) <g/> , але всі виконують ту саму значеннєву функцію ( <g/> показують дію сполоху <g/> ) і ту саму синтаксичну функцію ( <g/> правлять за присудки в реченні <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Важливими рисами тогочасної преси були її територіяльна розкиданість ( <g/> усі губернські центри та чимало менших міст <g/> , включаючи міста на Кубані і в українських районах Вороніжчини й Курщини <g/> , мали свої часописи <g/> .
doc#40 Займенник ( <g/> у <g/> ) весь відміняється як « <g/> м'які <g/> » прикметники <g/> , але в родовому і орудному відмінку однини жіночого роду має такі закінчення <g/> , як той і цей ( <g/> усієї <g/> , усією <g/> ) <g/> , а в орудному множини має форму усіма <g/> .
doc#25 <p> Замість цього Михальчук уважає <g/> , що на ступінь літературної мови підноситься та говірка <g/> , що “ <g/> явилася можливо типовим виразником корінних етимологічних засад групи як звуково <g/> , так і формально <g/> , і поділяла основні течії їх ( <g/> усіх говірок даного “ <g/> наріччя <g/> ” — Ю.Ш. <g/> ) історичного і діялектного розвитку <g/> ” ( <g/> 2 <g/> , 21 <g/> ) <g/> .
doc#51 ^2 <g/> ) </p><p> Уся ця праця і її ефект <g/> , фактично вже осягнений і потенціяльний <g/> , були належно оцінені совєтською системою <g/> .
doc#1 Глава XIV <g/> » <g/> ) </p><p> Усе в цьому уривку є характерним — і ототожнення помсти із справедливістю <g/> , відмова від правосуддя в ім'я самосуду юрби <g/> , і апотеоза жорстокости <g/> , сліпого й кривавого бунту <g/> , і видіння раю <g/> , який настане після тріюмфу народної помсти <g/> .
doc#1 І щоб підкреслити безсмертність України <g/> , він знову повторює той же рядок <g/> : </p><p> Минуло все <g/> , та не пропало <g/> , — </p><p> а після того підхоплює раніше розпочате речення про занепад давньої України <g/> , безверхого козака ( <g/> безверхого <g/> , бо позбувся правлячої верхівки <g/> ) <g/> , старого дуба <g/> , чиє верховіття вигризене шашелями <g/> , але коріння ( <g/> селянство <g/> , трудовий люд « <g/> Молитви <g/> » <g/> ) усе ще живе й пускає зелені пагони <g/> .
doc#28 Але всупереч деклярованій у цій поезії перевазі сучасности ( <g/> « <g/> Майбутнє і минуле Влились в сьогодні <g/> » <g/> ) усією своєю концепцією Филипович кличе до вічної поезії <g/> .
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> Україні <g/> » <g/> ) </p><p> Усе це — прекрасні поезії <g/> , але <g/> , взяті на терези дій- сности <g/> , важать мало <g/> , бо <g/> , кажучи словами самої поетки в тому ж вірші <g/> , все це « <g/> вічний міт в серцях мандрівних злидарів <g/> » <g/> .
doc#40 Подовжуватися можуть ( <g/> якщо не говорити про чужі слова <g/> ) <g/> : </p><p> а <g/> ) усі пом'якшені зубні приголосні <g/> , крім р' ( <g/> т' <g/> , д' <g/> , с' <g/> , з' <g/> , ц' <g/> , л' <g/> , н' <g/> ) <g/> , напр <g/> .